Договірна підсудність

згідно зі ст.129 ЦПК передбачає, що сторонам надається право договором встановлювати підсудність конкретної справи. До даного правила відноситься і можливість для подружжя за їх бажанням пред'явити позов про розірвання шлюбу за місцем проживання одного з них (ст.126 ЦПК).

Встановлення договірної підсудності спрямоване на забезпечення сторонам можливості самим визначити суд, де з максимальною зручністю може бути розглянута їх справа. Однак, коли судом буде встановлено, що договірна підсудність порушує інтереси однією із сторін або третіх осіб, такий договір визнається недійсним, і тоді застосовуються загальні вимоги підсудності.