Винятковою підсудністю

називається встановлена законом підсудність окремих категорій справ одному строго визначеному суду, виключаючи можливість її розгляду будь-

130

яким іншим судом. Стаття 130 ЦПК встановлює чотири випадки виняткової підсудності.

Позови про право на будівлю, про виключення майна з опису належить пред'являти тільки до суду за місцем знаходження цього майна або його основної частини.

Позови про порядок користування земельними ділянками розглядаються районним ( міським, міськрайонним) судом за місцем знаходження земельної ділянки.

Позови кредиторів спадкодавця, пред'явлювані до прийняття спадщини спадкоємцями, підсудні судові за місцем знаходження спадкованого майна або його основної частини. Але якщо спадковане майно вже прийняте спадкоємцями, позови до них пред'являються за правилами загальної підсудності.

Позови до перевізників, що випливають з договорів перевезення вантажів, пасажирів чи багажу, пред'являються за місцем знаходження управління транспортної організації. Це обумовлено тим, що справа повинна розглядатися там, де була подана і розглядалася претензія до перевізника.

За правилами виняткової підсудності розглядається ряд непозовних справ. Так, з числа справ, що виникають з адміністративно-правових відносин, за правилами виняткової підсудності розглядаються: скарги на неправильності в списках виборців чи в списках громадян, які мають право брати участь у референдумі, подаються до районного (міського) суду за місцем розташування відповідної виборчої дільниці (ст.238 ЦПК); до суду за місцем знаходження відповідної виборчої комісії подаються скарги на рішення і дії виборчих комісій (ст.2431 і СТ.243" ЦПК); скарги, заяви на рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій з виборів народних депутатів України розглядаються обласним судом (і іншими апеляційними судами) за місцем знаходження виборчої комісії (ст.24311 ЦПК) і ін.

131

Чорнооченко C.I.

Цивільний процес

Справи окремого провадження розглядаються відповідно до правил саме виняткової підсудності. Так, заява про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним подається до суду за місцем його проживання, а якщо він перебуває на лікуванні, - то за місцем знаходження лікувального закладу (ст.256 ЦПК).

Відповідно до СТ.261 ЦПК справи про визнання громадянина безвісно відсутнім або про оголошення громадянина померлим розглядаються районним (міським) судом за місцем проживання заявника.

Справи про відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника розглядаються судами за місцем знаходження установи, що видала цей цінний папір (ст.276 ЦПК), а скарги на нотаріальні дії чи на відмову в їх здійсненні подаються до суду за місцем знаходження державної нотаріальної контори або іншого органу чи посадової особи, яка вчинила нотаріальну дію чи відмовилася її вчинити (ст.285 ЦПК).

У новому ЦПК замість терміна "виняткова підсудність" вживається термін "виключна підсудність".