6.4.1. Мито.

Мито є видом обов’язкових платежів, що складають систему „власних ресурсів” Співтовариства. Переважно воно виконує протекціоністську функцію. У певних випадках воно має антидемпінговий та компенсаційний характер.

Мито встановлюється на зовнішніх кордонах ЄС відносно товарів, що імпортуються та експортуються, та визначається з урахуванням наступних характеристик: а) тарифікації товарів, б) походження товарів; в) кількості товарів; г) митної вартості товарів; д) тарифної ставки.

Тарифікація товарів здійснюється на засадах Комбінованої номенклатури товарів[383], яка постійно вдосконалюється, і де кожен вид товару має відповідний код. Порядок визначення походження та митної вартості товарів міститься в Митному кодексі ЄС[384]. Тарифні ставки встановлюються у відповідності до Єдиного митного тарифу[385].

Правовими засадами застосування мита є законодавство ЄС, міжнародні угоди ЄС про свободу торгівлі та Генеральна угода з тарифів та торгівлі (ГАТТ)[386]. Фактично митне право ЄС являє собою витяги та інші запозичення з актів міжнародного митного права та з ГАТТ. Це видно як при текстовому порівнянні відповідних правових актів, так й з практики їх застосування. Наприклад, у випадку, якщо митну вартість неможливо визначити у відповідності з положеннями Митного кодексу ЄС, то питання вирішується на засадах принципів ГАТТ.