<<
>>

2. Класифікація функцій управління

До функцій управлінської діяльності відносяться:

1) планування - функція управління, сутність якої полягає у визначен­ні цілей функціонування системи і шляхів їх здійснення.

2) організація - форма виявлення цілеспрямованого впливу на колек­тиви людей що передбачає створення формальної структури підлеглості, формування об'єкта та суб'єкта управління, їх підрозділів і зв'язку між ними.

3) укомплектування штату (робота з кадрами) - полягає у залученні та підготовці кадрів і підтримці сприятливих умов праці.

4) керівництво (директивність) - полягає у завданні прийняття рішень та їх відповідного оформлення, а також у здійсненні керівних дій.

5) координація - забезпечує необхідну узгодженість усіх дій органів управління і посадових осіб, а також між системою в цілому та зовнішнім середовищем.

6) звітність - інформування щодо стану справ, необхідність наявної інформації для успішної управлінської діяльності.

7) складання бюджету - включає все, що пов'язане з бюджетним про­цесом у вигляді фінансових планів і фінансового контролю.

Визнання ролі людського чинника в організаціях зрештою привело до відмови від суто адміністративних підходів: доктрина «людських відносин», засновниками якої є Мері Паркер Фоллет (1868-1933) та Елтон Мейо (1880-1949), базувалася на розумінні того, що навіть чітко відпрацьовані виробничі операції та висока заробітна плата не завжди приводять до адекватного зростання продуктивності праці. Професор школи менеджменту Мічиганського університету Дуглас Мак Грегор (1906-1964), створив управлінську концепцію на основі поєднання психології з процесом управління. У результаті виокрем­люється ще одна функція управління - мотивація. Особливе місце в розробці проблеми мотивації належить американсь­кому дослідникові Честеру Барнарду (1886-1961) - представникові «школи соціальних систем» в управлінні.

Сьогодні ви­окремлюють п'ять функцій управління:

1.

Планування: визначення цілей організації та заходів щодо їх досяг­нення.

2. Організація: класифікація видів діяльності, доведення завдань і на­дання повноважень для їх виконання.

3. Комплектація кадрами: визначення потреб людських ресурсів, до­бір, підготовка та розвиток кадрів.

4. Мотивація: спрямування поведінки персоналу до певної мети.

5. Контроль: порівняння кінцевих результатів з поставленими цілями, визначення причин відхилень і в разі необхідності - вжиття заходів для виправлення ситуації.

Існує три групи управлінських завдань:

а) загальні завдання, вирішення яких спрямовані на реалізацію загальнозначущих або публічних потреб відповідної соціаль­но-політичної системи.

б) спеціальні завдання, вирішення яких веде до утворення управлінської сис­теми, її стабільності, надійності, розвитку.

в) допоміжні завдання, що випливають із внутрішньої технології управлінської праці. Вони відо­бражають спрямованість зусиль адміністративного апарату на забезпе­чення життєво важливих потреб об'єктів управління.

Звідси – такі функції державного управління:

а) загальні - це функції, що породжуються загальними завданнями державного управління і спрямовані на зміцнення конституційне встановлених суспільних відносин, державного устрою, забезпечують захист прав і свобод громадян та стабільність міжнародного стано­вища держави.

б) спеціальні функції покликані забезпечити ефективне функціонування апарату державного управління.

в) допоміжні, або забезпечуючі функції не впливають безпосередньо на діяльність об'єкта управління, однак покликані забезпечувати реалізацію основних і загальних функцій державного управління, а також життєздатність самого органу виконавчої влади та його структурних підрозділів.

Загальні функції державного управління розподіляються на: політико-адміністративні, що забезпечують функціонування дер­жавного механізму та стабільність конституційно встановлених суспільних відносин; економічні, котрі уособлюють господарсько-організаційну діяль­ність держави; соціальні, які покликані реалізовувати державну соціальну політику; гуманітарні - спрямовані на функціонування та розвиток освіти, науки і культури.

До спеціальних функцій державного управління відносяться: стратегічне планування, функція прийняття управлінських рі­шень, функція організації діяльності, функція мотивації, контрольна функція.

До допоміжних (забезпечуючих) функцій державного управління відносяться: управління людськими ресурсами, бюджетна функція, юридич­но-судова функція, діловодство і документування, зв'язки з гро­мадськістю.

3.

<< | >>
Источник: Висоцький О.Ю., та ін.. Основи державного управління: Конспект лекцій. У двох частинах. Частина І. – Дніпропетровськ: НМетАУ,2008. - 52 с.. 2008

Еще по теме 2. Класифікація функцій управління:

  1. 1.Поняття методу державного управління. Класифікація методів управління
  2. § 2. Класифікація функцій держави
  3. 6.2. Класифікація функцій держави
  4. Поняття та сутність функцій державного управління
  5. Класифікація функцій держави
  6. Види функцій державного управління
  7. § 1. Контроль як функція державного управління: поняття і основні принципи.
  8. 1.6. Землеустрій як функція державного управління у сфері використання і охорони земель
  9. 3. Об’єкти та суб’єкти управління. Види соціального управління
  10. 4. Поняття та сутність державного управління. Особливості державного управління
  11. 2. Національне агентство з управління державними корпоративними правами (далі — Агентство) здійснює повноваження з управління:
  12. §8. Комісія з розгляду подань Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних. Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції щодоанулювання свідоцтв про право на заняття нотаріальною діяльністю
  13. § 1. Поняття функцій держави
  14. Характеристика системи функцій права
  15. Форми здійснення функцій держави