<<
>>

ЄВРОПЕЙСЬКА ХАРТІЯ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

(Хартію підписано від Імені України 6 листопада 1996 року в

М.Страсбурзі та ратифіковано Законом УкраІ'ни

N 452/97-ВР від 15.07.97)

Преамбула

Держави-члени Ради Європи, які підписали цю Хартію, враховуючи, що метою Ради Європи є досягнення більшого єднання між її членами для збереження та втілення в життя Ідеалів і принципів, які є 'їхнім спільним надбанням;

вважаючи, що одним із методів досягнення цієї мети є укладання угод в адміністративній галузі;

враховуючи, що місцеві громади є однією з головних підвалин будь-якого демократичного режиму;

враховуючи, що право громадян на участь в управлінні державними справами є одним з демократичних принципів, які поділяються всіма державами-членами Ради Європи;

переконані в тому, що це право найбезпосередніше мо>ке здійснюватися саме на місцевому рівні;

переконані в тому, що існування місцевих громад, наділених реальними функціями, може забезпечити ефективне І близьке до громадянина управління;

усвідомлюючи, що охорона й посилення місцевого самоврядування в різних країнах Європи є важливим внеском у розбудову Європи на принципах демократії і децентралізації' влади;

стверджуючи, що з цього випливає необхідність існування місцевих громад, які мають створені на демократичній основі директивні органи й широку автономію щодо своїх функцій, шляхи і засоби здійснення цих функцій, а також ресурси, необхідні для І'х виконання, погодились про таке:

Стаття 1

Сторони беруть зобов'язання вважати для себе обов'язковими, у порядку та обсязі, що передбачені у статті 12 цієї Хартії, нижчезазначені статті.

79

Частина І

Стаття 2

Конституційна та правова основа місцевого самоврядування Принцип місцевого самоврядування визнається в національному законодавстві І, у міру можливості, в конституції.

Стаття З Концепція місцевого самоврядування

1. Місцеве самоврядування означає право І спроможність місцевої громади у межах закону, здійснювати регулювання й управління Істотною часткою державних справ, які належать до їхньої компетенції, в Інтересах місцевого населення.

2. Це право здійснюється радами або зборами, члени яких вільно обираються таємним голосуванням на основі прямого, рівного, загального виборчого права І які можуть мати підзвітні їм виконавчі органи. Це положення ніяк не заважає проведенню зборів, референдумів або будь-якої Іншої форми прямої участі громадян, якщо це дозволяється законом.

Стаття 4 Сфера компетенції місцевого самоврядування

1. Головні повноваження та функції місцевої громади визначаються конституцією або законом. Однак це положення не перешкоджає наділенню місцевої громади повноваженнями та функціями для спеціальних цілей відповідно до закону.

2. Місцева громада в межах закону, має повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене Із сфери компетенції І вирішення якого не доручене Іншому органу.

3. Муніципальні функції, як правило, здійснюються переважно тими органами влади, які мають найтісніший контакт з громадянином. Наділяючи тією чи Іншою функцією Інший орган, необхідно враховувати обсяг І характер завдання, а також вимоги досягнення ефективності та економи.

4. Повноваження, якими наділяється місцева громада, як правило, мають бути повними І винятковими. Вони не можуть скасовуватися чи обмежуватися Іншим, центральним або регіональним органом, якщо це не передбачено законом.

5. Якщо повноваження делегуються місцевій громаді центральним чи регіональним органом, вона, у міру можливості, має право

80

пристосовувати свою діяльність до місцевих умов.

6. У процесі планування І прийняття рішень щодо всіх питань, які

безпосередньо стосуються місцевої громади, з останньою мають

проводитися консультації І, по мірі можливості, своєчасно й належним

чином.

Стаття 5

Охорона територіальних кордонів місцевої громади Зміни територіальних кордонів місцевої громади не можуть здійснюватися без попереднього з'ясування думки відповідних місцевих громад, можливо, шляхом проведення референдуму, якщо це дозволяється законом.

Стаття 6

Відповідні адміністративні структури І ресурси для виконання місцевою громадою її завдань

1.

Без шкоди для більш загальних законодавчих положень місцева громада має можливість визначати свої власні внутрішні адміністративні структури з урахуванням місцевих потреб І необхідності забезпечення ефективного управління.

2. Умови служби місцевих державних службовців повинні давати можливість добирати висококваліфікований персонал з урахуванням особистих якостей та компетентності, для цього забезпечуються належні умови для професійної підготовки, винагородження та просування по службі.

Стаття 7 Умови здійснення функцій на місцевому рівні

1. Мандат місцевих обраних представників передбачає вільне здійснення ними своїх функцій.

2. Він передбачає відповідне фінансове відшкодування витрат, здійснених під час виконання цього мандата, а також, у разі необхідності, відшкодування втрачених доходів або винагороди за виконану роботу І відповідний захист соціального забезпечення.

3. Будь-які функції та діяльність, несумісні з мандатом місцевого обраного представника, визначаються законом або основоположними правовими принципами.

Стаття 8 Адміністративний нагляд за діяльністю місцевої влади

81

1. Будь-який адміністративний нагляд за місцевою владою може здійснюватися тільки згідно з процедурами та у випадках, передбачених конституцією або законом.

2. Будь-який адміністративний нагляд за діяльністю місцевої влади, як правило, має на меті тільки забезпечення дотримання закону та конституційних принципів. Однак вищі Інстанції можуть здійснювати адміністративний нагляд за своєчасністю виконання завдань, доручених місцевій владі.

3. Адміністративний нагляд за місцевою владою здійснюється таким чином, щоб забезпечити відповідність заходів контролюючого органу важливості Інтересів, які він має намір охороняти.

Стаття 9 Фінансові ресурси місцевої громади

1. Місцева громада має право в рамках національної економічної політики на свої власні фінансові ресурси, якими вона може вільно розпоряджатися в межах своїх повноважень.

2. Обсяг фінансових ресурсів місцевої громади відповідає функціям, що передбачені конституцією або законом.

3. Принаймні частина фінансових ресурсів місцевої громади формується за рахунок місцевих податків та зборів, розмір яких вони мають повноваження встановлювати в межах закону.

4. Фінансові системи, що складають підґрунтя ресурсів місцевої громади, мають достатньо диверсифікований І підвищувальний характер І повинні забезпечувати можливість приводити наявні ресурси, наскільки це практично можливо, у відповідність реальному зростанню вартості виконання завдань місцевої громади.

5. Захист слабкішої у фінансовому відношенні місцевої громади вимагає запровадження процедур усунення фінансових диспропорцій або аналогічних заходів з метою подолання наслідків нерівного розподілу потенційних джерел фінансування І фінансового тягаря, який вони повинні нести. Такі процедури або заходи не завдають шкоди повноваженням, які місцева громада може здійснювати в межах їх власної компетенції.

6. Місцева громада Інформує відповідним чином про порядок виділення їй перерозподілених ресурсів.

7. По можливості дотації місцевій громаді не призначаються для фінансування конкретних проектів. Надання дотацій не скасовує основоположної свободи місцевої влади проводити свою політику в

82

ме#ах и власне, комп
ПлЯ

доступ До

Інвестиційного капіталу місцева громада має ринку капіталу в межах закону.

Стаття 10

І Місцева ^працювати

сцевоі громади на свободу асоціації ' Має право, виконуючи свої повноваження, жах закону створювати консорціуми з Іншими

мГц'ГимГгро^амГ *ЛЯ вИКОНаННЯ 3аВДаНЬ' Щ° становлять СП1ЛЬНИЙ Інтерес.

2 Право м,сце& „гмади бути членом асоціації з метою захисту и заохочення cr^Lj Інтересів, а також бути членом міжнародної

асоціацн орган, ГгавВО' ВЛаДИ ВИЗНЙЄТЬСЯ К°ЖН°Ю деРжавою' ,

3 Місцева грохає право на умовах, як, можуть бути передбачені законом, сп,вп,аАюв> з органами місцевої влади інших держав.

Стаття 11

І~, ий захист місцевого самоврядування

Місцева влада. РМОІ>,,раво використовувати засоби правового захисту для забезпечуМаЄ «иного здійснення своїх повноважень І поважання принципів ^™в*о самоврядування, що втілен, в конституції чи національному 3акоИоДавсТВІ'

Частина II

Інші положення

Стаття 12 Зобов'язання

1 Кожна сто йере зобов'язання вважати для себе обов'язковими

принаймні д£°На! пунктів частини І ще, Хартії, з яких принаймні десять пунктах' належати до пунктів, що наведен, нижче:

статті , 4 сгаТТІ

- стаття 2;

- пункти 1 І -^ -

<< | >>
Источник: Т.Шамайда, О.Дмитренко.. Узагальнення польського досвіду місцевого само­врядування та перспективні напрямки розвитку самоврядування в Україні.—К., Агентство "Україна", 2001-336 с. /Фонд підтримки молодіж. демокр.ініціатив, Молоді консерватори акції виборчої "Солідарність"(Польща);Упоряд.:.—К.—[Агентство "Україна"],2001.-33б с.. 2001

Еще по теме ЄВРОПЕЙСЬКА ХАРТІЯ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ:

  1. Європейська соціальна хартія 1961 року та Переглянута Хартія 1996 року
  2. 61. Європейська соціальна хартія
  3. § 5. Організація здійснення влади на місцях. Взаємодія місцевих державних органів з органами місцевого самоврядування
  4. Хартія фундаментальних прав Європейського Союзу
  5. § 5. Нормативні акти місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування
  6. Додаток 4 Європейська соціальна хартія (переглянута)
  7. Система місцевого самоврядування
  8. Повноваження місцевого самоврядування
  9. 5. Конституційні гарантії місцевого самоврядування в Україні
  10. 4. Повноваження місцевого самоврядування в Україні
  11. Державна політика і місцеве самоврядування