СИСТЕМА БАНКІВСЬКОГО НАГЛЯДУ В ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ

З інституційної точки зору можна виділити три групи країн, від- мінних у способах організації побудови наглядових структур, місцем і роллю центрального банку в цих структурах:

• країни, в яких наглядова діяльність здійснюється лише централь- ним банком: Україна, Австралія, Великобританія, Ісландія, Іспанія, Ірландія, Італія, Нова Зеландія, Португалія;

• країни, в яких наглядова діяльність здійснюється центральним бан- ком спільно з іншими органами: США – Федеральна резервна сис- тема спільно з міністерством фінансів, незалежним агентством і Федеральною корпорацією страхування депозитів; Швейцарія – ЦБ спільно з банківською комісією; Німеччина – Бундесбанк спі- льно з Федеральною службою кредитного контролю;

• країни, в яких наглядова діяльність здійснюється не центральним банком, а іншими органами: Данія, Канада, Люксембург, Швеція, Австрія, Фінляндія, Норвегія.

Банківський нагляд у широкому розумінні є системою, яку вико- ристовує уряд, аби гарантувати стабільність фінансової системи, її безпеку. Щоб бути ефективним, банківський нагляд має ставити перед собою чіткі завдання, зрозумілі усім, хто визначає економічну політи- ку, а також тим, хто безпосередньо здійснює контроль банків.

Ефективний банківський нагляд ґрунтується на адекватній зако- нодавчій та методологічній базі банківського нагляду.

1)