ПІДСТАВИ ДЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ ЗАХОДІВ ВПЛИВУ З БОКУ НБУ

Аналіз юридичних фактів, що є підставами для застосування за- ходів впливу НБУ, дає можливість зробити висновок про те, що, крім правопорушень у традиційному розумінні, такими можуть бути:

• правомірна бездіяльність;

• безрезультатність попередніх заходів впливу;

• характеристики банку, зокрема рівень достатності капіталу та/або рейтингова оцінка банку за системою CAMELS;

• діяльність із підвищеним рівнем ризику, яка обумовлюється еко- номічними чи організаційними причинами або вчиненням право- порушення;

• прогноз НБУ щодо можливості вчинення банком порушення бан- ківського законодавства або нормативно-правових актів НБУ в разі вчинення ним певних дій;

• можливість усунення відповідного порушення або недоліків у діяльності банку протягом певного часу;

• юридичні факти, що прямо не пов’язані з порушеннями банками банківського законодавства або нормативно-правових актів НБУ.

Національний банк України постійно вживає заходів, щоб убез-

печити комерційні банки від погіршення фінансового стану, упере-

дити їх банкрутство.

потреба вживання певних заходів Національним банком України для стабілізації банківської діяльності.

Зазначене питання регламентується Положенням Національного банку України про застосування заходів впливу за порушення банків- ського законодавства від 28.08.2001 № 369 (табл. 4.1).

Класифікація заходів впливу з боку НБУ

Таблиця 4.1

Заходи впливу попереднього реагування

Примусові заходи - письмове застереження;

- укладання письмової угоди з банком;

- видача Національним банком

України розпоряджень;

- програма фінансового оздоров-

лення - зупинення (обмеження) дії ліцензії на здійснення окремих банківських операцій або відкликання ліцензії на здійснення всіх банківських операцій;

- усунення керівництва від управління банком;

- призначення тимчасової адміністрації;

- накладання штрафів на банки;

- накладання штрафів на керівників банків;

- ліквідація або реорганізація банків

Заходи впливу застосовуються Національним банком на підставі:

• результатів інспекційних (планових та позапланових) перевірок ді-

яльності банків чи їх філій;

• результатів аналізу дотримання банками вимог банківського зако- нодавства з використанням статистичної звітності, щомісячних і щоденних балансів тощо;

• результатів перевірок діяльності банків аудиторськими організаці- ями, уповноваженими відповідно до чинного законодавства на їх здійснення;

• пропозицій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

• результатів перевірок дотримання банками валютного законодав- ства, здійснених уповноваженими працівниками Національного банку, що містять виявлені порушення банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку або здійснення ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку.

Вибір адекватних заходів впливу, які застосовуються до банків,

має здійснюватися з урахуванням:

• характеру допущених банком порушень;

• причин, які зумовили виникнення виявлених порушень;

• загального фінансового стану банку та рівня достатності капіталу;

• розміру можливих негативних наслідків для кредиторів і вкладників.

Суб’єктами організації безвиїзного нагляду є:

• територіальні управління Національного банку України;

• Департамент банківського регулювання і нагляду.