Запальні захворювання жіночих статевих органів трапляються у 60-65 % гінекологічних хворих.
Особливо збільшилась їх кількість у нашій країні в останні роки внаслідок міграції, урбанізації населення, змін статевої поведінки молоді.
Розвиток запального процесу жіночих статевих органів залежить від стану захисних сил організму та біологічних особливостей збудника.
У піхві здорової жінки постійно присутні різні види мікроорганізмів. Необхідно підкреслити, що в нормі секрет піхви має кислу реакцію, зумовлену вмістом у ньому молочної кислоти, що утворюється в результаті життєдіяльності піхвової палички Додерлейна. за наявності якої утруднюється розвиток патогенних бактерій. Прийнято розрізняти чотири ступені чистоти піхвового вмісту.I ступінь чистоти. У матеріалі піхвового вмісту під мікроскопом можна бачити піхвові палички Додерлейна та клітини плоского епітелію. Реакція кисла.
II ступінь чистоти. Переважають піхвові палички Додерлейна (кількість їх менша, ніж при І ступені), клітини плоского епітелію, трапляються поодинокі лейкоцити, коки. Реакція кисла. І та II ступені чистоти піхвового вмісту вважаються нормальними.
III ступінь чистоти. Піхвових паличок мало, переважають інші види бактерій, в основному коки, багато лейкоцитів, реакція слаболужна.
IVступінь чистоти. Піхвові палички відсутні, багато патогенних мікробів (коків, трихомонад, гарднерел), безліч лейкоцитів, епітеліальних клітин мало. Реакція лужна.
Наявність III і IV ступенів чистоти піхви свідчить про патологічні зміни в статевому апараті.
Мікроорганізми, які присутні у піхві, за певних умов можуть стати ви- соковірулентними і призвести до виникнення запального процесу. Бар’єром на їх шляху є фізіологічні захисні механізми, до яких належать фактори загального та місцевого імунітету, бактерицидні властивості піхвового секрету. Слизова пробка, яка є у цервікальному каналі, також має антибактеріальні речовини і є перешкодою для проникнення мікроорганізмів у матку, у якій захисну функцію виконує функціональний шар ендометрія, що відокремлюється під час менструації.
Велика роль у поширенні мікроорганізмів з піхви у верхні відділи статевих органів належить інвазивним гінекологічним процедурам, як-от гідро- тубація, гістеросальпінгографія, гістероскопія, зондування порожнини матки, переривання вагітності. Особливо часто інфікування відбувається при кримінальних абортах. Важливе значення у поширенні інфекцій мають внут- рішньоматкові контрацептиви. Розвитку запальних захворювань жіночих статевих органів сприяють вроджені ендокринні й обмінні порушення, перенесена екстрагенітальна патологія. Опірність організму до інфекції може бути знижена внаслідок неправильного харчування, переохолодження, стресових ситуацій, дії низьких доз радіації. Проникнення мікроорганізмів у матку та придатки відбувається за допомогою сперматозоїдів, трихомонад, а також можливий їх пасивний транспорт.
Збудниками запальних захворювань жіночих статевих органів здебільшого бувають: стрептококи, стафілококи, кишкова паличка, гонококи, хла- мідії, віруси, мікоплазми, трихомонади, гарднерели, туберкульозна паличка. Залежно від збудника, запальні захворювання жіночих статевих органів класифікують за етіологією на неспецифічні та специфічні.