ОСОБЛИВІ ФОРМИ ПУХЛИН ЯЄЧНИКІВ

Андробластома (аренобластома)

Андробластома (аренобластома) — пухлина, що виробляє тестостерон і має маскулінізуючі властивості. Спостерігається рідко, перебіг часто зло­якісний.

Клініка. Характерними ознаками є атрофія молочних залоз, матки, зовнішніх статевих органів. Спостерігається гіпоплазія матки та іншого яєч­ника, атрофія ендометрія. Виникає аменорея. Одночасно будова тіла стає подібною до чоловічої, з’являється волосся на обличчі, грудях, кінцівках, го­лос стає грубим. Можливе поєднання симптомів маскулінізації та гіпер- естрогенізації.

Діагностика. Важливу роль відіграють ультразвукове дослідження, ла- пароскопія, біопсія яєчника.

Лікування хірургічне (видалення пухлини).

Прогноз у більшості випадків сприятливий.

Текома

(текаклітинна пухлина)

Текома (текаклітинна пухлина) належить до естрогенпродукуючих пух­лин, частіше доброякісна. Розвивається у різні вікові періоди, проте часті­ше після 40 років і пізніше; однобічна, круглої або овальної форми. Розмі­ри її можуть бути різними — від невеликих до величини голівки новона­родженого. У дівчаток спостерігається передчасне статеве дозрівання, у до­рослих — пізнє згасання менструальної функції. У жінок репродуктивного віку порушується менструальна функція, нерідко буває безплідність, неви- ношування вагітності. У менопаузі можуть виникати маткові кровотечі, збільшується матка, молочні залози, посилюється лібідо. Асцит виникає як при доброякісному, так і при злоякісному перебігу захворювання. Злоякіс­на текома частіше розвивається у молодому віці.

Діагностика ґрунтується на клінічній картині, бімануальному вияв­ленні пухлини яєчника і збільшенні матки, а також на даних ультразвуко­вого дослідження, лапаро-, гістероскопи.

Лікування оперативне.

Прогноз при доброякісному перебігу сприятливий, при злоякісному — сумнівний.

Фолікулома

Фолікулома — гормонально активна пухлина, що продукує естрогени. Розміри її — від мікроскопічних включень до 40 см в діаметрі, колір жовтий. Фолікулома буває як доброякісною, так і злоякісною. Пухлина майже завж­ди однобічна, з нерівною, горбистою поверхнею, нерівномірною консистен­цією. Трапляється в будь-якому віці, але найчастіше—після 40 років. Віднос­но часто фолікулому супроводжують фіброміома та рак тіла матки.

Клініка. Прояви залежать від ступеня гіперестрогенії і віку жінки. У дівчаток спостерігається передчасне статеве дозрівання: поява оволосін- ня на лобку і в пахвових западинах, збільшення молочних залоз. У жінок дітородного віку спочатку виникає аменорея, пізніше з’являються ациклічні кровотечі, в постменопаузі — маткові кровотечі. Поєднання фемінізуючо­го синдрому з безплідністю та порушенням менструальної функції свідчить про наявність гормонопродукуючої пухлини.

Діагностика. Діагноз підтверджують даними ультразвукового дослід­ження, лапароскопії, гістологічного дослідження біоптату.

Лікування хірургічне. При злоякісній гранульозоклітинній пухлині видаляють матку з придатками і проводять резекцію сальника. Хіміотера­пію призначають при III і IV стадіях ракового процесу.

Кіста дермоїдна

Кіста дермоїдна—доброякісна пухлина, яка може розвинутися в жінки будь-якого віку. Вона розміщується спереду від матки, має порівняно неве­ликі розміри, гладеньку блискучу поверхню, довгу ніжку, переважно двобіч­на. На розрізі кіста являє собою тонкостінний утвір, виповнений жировим вмістом, може містити волосся, кісткові утвори, зачатки зубів (рис. 13.5). Пух-

Рис.13.5. Кіста дермоїдна у розрізі

лина росте, як правило, повільно, без жодних симптомів. Її зазвичай знахо­дять під час профілактичних оглядів.

Клініка. Новоутворення невеликих розмірів, перебігає безсимптомно. При великих пухлинах виникає біль, відчуття важкості внизу живота. При бімануальному дослідженні в ділянці придатків, спереду від матки, визна­чають пухлину нерівномірної щільності. Для діагностики використовують ультразвукове дослідження, лапароскопію.

Лікування хірургічне — видалення кісти.

Прогноз сприятливий. Злоякісне переродження трапляється в 0,4—1,7% хворих.

Пухлина Бреннера

Пухлина трапляється рідко, переважно у віці понад 50 років. Вона має доброякісний перебіг. Частіше пухлина однобічна, за формою, величиною та консистенцією нагадує фіброму. Гістологічно являє собою поєднання сполучнотканинних та епітеліальних елементів.

Клініка. Нерідко виявляються симптоми, характерні для гормонопро- дукуючих пухлин, — порушення менструального циклу, явища гіперест- рогенізації чи маскулінізації.

Для діагностики використовують бімануальне дослідження, УЗД, ла­пароскопію. Уточнюють діагноз після гістологічного дослідження.

Лікування хірургічне — видалення пухлини.