БЛАСТОМАТОЗНІ ПРОЛІФЕРАТИВНІ ПУХЛИНИ ЯЄЧНИКІВ (кістоми яєчників)

Кістома яєчника серозна (ціліоепітеліальна)

Кістома яєчника серозна (ціліоепітеліальна) (рис. 13.2) — справжня доброякісна епітеліальна пухлина яєчника, яка частіше буває однокамер­ною, однобічною, може досягати великих розмірів.

При бімануальному дослідженні збоку або позаду матки визначають щільно еластичну неболючу пухлину, з гладенькою поверхнею, переважно однобічну. Пухлина рухома, неболюча.

Для діагностики використовують ультразвукове дослідження, лапаро- скопію (рис. 13.2).

Рис. 13.2. Серозна кістома яєчника (лапароскопія)

Лікування — оперативне. Об’єм операції залежить від віку—у молодо­му віці видаляють придатки на ураженому боці і роблять субтотальну резек­цію другого яєчника. Після 40-річного віку видаляють і другий яєчник.

Кістоми яєчника папілярні

Кістоми яєчника папілярні бувають інвертуючими (сосочки ростуть все­редину капсули кістоми) (рис. 13.3) та евертуючими (сосочки розмішують­ся на зовнішній поверхні капсули, при цьому пухлина часто набуває вигля­ду цвітної капусти), а також змішані, коли сосочки розміщуються на зов­нішній та внутрішній поверхнях капсули. При злоякісному переродженні сосочки переходять на очеревину. Ці пухлини багатокамерні, рідко досяга­ють великих розмірів, мають коротку ніжку. Вони можуть розміщуватись інтралігаментарно. Вміст кістоми серозний, іноді серозно-кров’янистий. Наявність пухлини може супроводжуватися асцитом.

Рис.13.3. Папілярна кістома яєчника

Типової клініки кістома не має, частіше її знаходять при профоглядах. Діагностика базується на результатах бімануального дослідження та до­даткових методів — УЗД та лапароскопії.

При бімануальному дослідженні поряд з маткою визначають малору­хомий горбкуватий утвір, неболючий. Нерідко через близьке розміщення до матки кістому приймають за субсерозний фіброматозний утвір.

Папілярна кістома нерідко перероджується у рак.

Лікування хірургічне. Об’єм оперативного втручання такий самий, як і при серозних кістомах.

Кістома яєчника муцинозна (псевдомуцинозна)

Кістома яєчника муцинозна (псевдомуцинозна) — епітеліальна доб­роякісна пухлина, яку спостерігають у жінок різних вікових груп. Може досягати великих розмірів, іноді багатокамерна, круглої або овальної фор­ми. Порожнина кістоми виповнена густим слизоподібним вмістом (псевдо­муцином) — густою, желеподібною опалесціюючою рідиною жовтувато­го, коричневого або блідо-зеленого кольору (рис. 13.4).

Рис.13.4. Псевдомуцинозна кістома в розрізі

Клініка. Спочатку псевдомуцинозна кістома розвивається безсимптом- но, навіть досягаючи великих розмірів. Лише при інтралігаментарному роз­міщенні хвору починає турбувати біль, важкість унизу живота і в попереку. Симптоми порушення функції сусідніх органів виникають лише при дуже великих розмірах кістоми, але завдяки профоглядам пухлину виявляють раніше, ніж вона досягне таких розмірів. Асцит виникає рідко. При біману- альному дослідженні у ділянці придатків матки виявляють утвір еластич­ної консистенції з вузлуватою поверхнею. Для діагностики використову­ють ультразвукове дослідження і лапароскопію.

Лікування полягає у видаленні придатків матки, після 45 років прово­дять ампутацію матки, а при супровідній патології шийки — екстирпацію матки з придатками.

Псевдоміксома

Псевдоміксома — різновид псевдомуцинозної кістоми, що рідко зуст­річається. Пухлина багатокамерна, тонкостінна, може розриватись спон­танно або при гінекологічному огляді. Клейка, желеподібна маса, що за­повнює кістому, виливаючись у черевну порожнину, не всмоктується. По­криваючи всю очеревину, вона підтримує стан хронічного запалення, і тому хворих нерідко турбує біль. Циліндричний епітелій, що потрапляє у черев­ну порожнину разом із вмістом кісти, може імплантуватись у будь-якій ділянці вісцеральної та парієтальної очеревини і, розростаючись, продуку­вати желеподібну масу.

Клініка. При псевдоміксомах хвору можуть турбувати болі в животі (якщо відбулось попадання желеподібних мас у черевну порожнину). Іноді може спостерігатися здуття живота. Пальпація живота болюча.

При гінекологічному дослідженні біля матки пальпують пухлиноподіб­ний утвір, нерідко великих розмірів, еластичної консистенції. Діагноз уточ­нюють під час операції.

Лікування — оперативне. Виходячи з того, що ці пухлини тонкостінні і під час операції нерідко желеподібні маси попадають у черевну порожни­ну, у післяопераційному періоді необхідно призначати хіміотерапію.

Фіброма яєчника

Фіброма яєчника — доброякісна пухлина, яка розвивається зі строми яєчника. Має круглу або овальну форму, щільна, однобічна, може досягати розміру голови людини, виникає у жінок віком від 40 до 50 років. Може перебігати безсимптомно або з асцитом, зрідка приєднуються гідроторакс і анемія (синдром Мейгса).

Лікування оперативне — видалення пухлини.