ОСНОВНІ МЕТОДИ ГІНЕКОЛОГІЧНОГО ОБСТЕЖЕННЯ

Гінекологічне обстеження проводять лікар акушер-гінеколог, акушерка, фельдшер на гінекологічному кріслі.

Положення пацієнтки. Жінка лежить на спині з напівзігнутими в колін­них та кульшових суглобах ногами.

Підготовка пацієнтки. Перед обстеженням необхідно обов’язково спорожнити сечовий міхур та пряму кишку, за необхідності медсестра повинна зробити очисну клізму. Обстеження проводять у стерильних рука­вичках.

Розпочинають з огляду зовнішніх статевих органів. Звертають увагу на тип оволосіння на лобку (за жіночим, чоловічим чи змішаним типом), наявність чи відсутність волосся на внутрішніх поверхнях стегон. Одночас­но відзначають, чи немає подразнення шкіри внутрішньої поверхні стегон, що трапляється при надмірних виділеннях. Відзначають ступінь замикання статевої щілини. Потім розводять статеві губи й оглядають їх внутрішню поверхню. Обов’язково дають оцінку стану дівочої пліви (ціла, розірвана, свіжі розриви). Проводять огляд клітора, оглядають зовнішній отвір сечівни­ка, пальпують бартолінову залозу. Оцінюють стан промежини: наявність старих розривів, рубців, кондилом.

Після завершення огляду зовнішніх статевих органів проводять огляд за допомогою дзеркал. Із цією метою використовують ложкоподібне дзер­кало Сімса з підіймачем (рис. 4.2) або двостулкове дзеркало Куско (рис. 4.3). Останнім часом застосовують двостулкові дзеркала одноразового вико­ристання.

Техніка огляду шийки матки в дзеркалах.

Огляд шийки матки за допомогою ложкоподібних дзеркал:

•великим та вказівним пальцями лівої руки розводять статеві губи;

• правою рукою, повернувши дзеркало косо щодо статевої щілини, вво­дять його в піхву, злегка натискуючи на промежину;

• паралельно до введеного дзеркала вводять плоске переднє дзеркало (підіймач) і піднімають передню стінку вагіни (рис.

• після огляду дзеркала виводять із піхви у зворотному порядку: спочатку підіймач, потім дзеркало.

Огляд шийки матки за допомогою двостулкових дзеркал:

• великим та вказівним пальцями лівої руки розводять великі статеві губи (рис. 4.5);

• вводять дзеркало у вагіну, розміщуючи зімкнуті стулки паралельно до статевої щілини (рис. 4.6);

• після введення дзеркало повертають на 90°, розкривають стулки так, щоб вагінальна частина шийки була між стулками (рис. 4.7, 4.8);

• при необхідності дзеркала фіксують за допомогою замка;

• після огляду шийки матки чи виконання необхідних процедур стулки закривають і дзеркало виводять з піхви.

За допомогою дзеркал оглядають шийку матки, визначають її величину, форму (циліндрична, конічна), форму зовнішнього вічка цервікального ка­налу (кругла — в жінок, що не народжували, щілиноподібна — в тих, що народжували (рис. 4.9). З’ясовують колір слизової оболонки шийки матки (ціаноз, гіперемія), наявність ерозій, розривів, виворотів, кондилом, гіперемії навколо зовнішнього вічка цервікального каналу, характер виділень.

Після огляду шийки дзеркала поступово виводять, оглядаючи при цьому стінки піхви. Звертають увагу на стан слизової оболонки (гіперемія, набряк), характер виділень.

Після закінчення огляду за допомогою дзеркал проводять бімануальне (дворучне) вагінально-черевностінкове (вагінально-абдомінальне) або ректально-черевностінкове (ректально-абдомінальне) дослідження.

Техніка бімануального (вагінально-черевностінкового) дослідження:

• великим та вказівним пальцями лівої руки розводять малі та великі статеві губи;

• праву руку складають таким чином: безіменний палець та мізинець притиснуті до долоні, вказівний та середній — складені докупи та випростані, великий — відведений під прямим кутом до долоні (рис. 4.10). Середній та вказівний пальці правої руки вводять у піхву. Безімен­ний та мізинний пальці впираються в промежину, а великий — відхилений до лобка (рис. 4.11);

• пальці розміщують у передньому склепінні, шийку матки відтискають назад;

• лівою рукою обережно натискають на передню черевну стінку в напрям­ку до пальців, що введені у вагіну.

Рис. 4.4. Огляд шийки матки за допомогою дзеркала Сімса

Рис. 4.5. Великим і вказівним пальцями лівої руки розводять статеві губи

Рис. 4.6. Дзеркало обернене паралельно до статевої шілини, стулки закриті

Рис. 4.7. Дзеркало Куско із зімкнутими стулками вводять у піхву перпендику­лярно до статевої щілини

Рис. 4.8. Дзеркало введене у піхву, стулки відкриті

Рис. 4.9. Зовнішнє вічко шийки матки у жінки, яка народжувала

anteversio-anteflexio, вона буде знаходитись між пальцями зовнішньої та внутрішньої рук (рис. 4.12);

• пальці внутрішньої та зовнішньої рук переміщують праворуч від мат­ки — пальпують праві придатки;

• пальці внутрішньої та зовнішньої рук переміщують ліворуч від мат­ки — пальпують ліві придатки;

• пальці правої руки виводять із вагіни.

Якщо вагіна вузька, дослідження проводять одним пальцем. Пальці під час введення у вагіну треба проводити по задній стінці, щоб не було непри­ємних відчуттів від подразнення найбільш чутливих ділянок — передньої стінки вагіни, клітора, ділянки сечівника.

Вводячи пальці у вагіну, оцінюють такі дані: наявність чи відсутність болючості, ширину отвору входу у вагіну (у жінок, що живуть статевим жит­тям, два пальці входять вільно). Натискаючи на м’язи тазового дна, визначають їх тонус, стан промежини. Поступово просуваючи пальці у глибину вагіни.

Рис.

Середній палець правої руки введено у піхву

Рис. 4.11. Вказівний і середній пальці правої руки введено у піхву. Ліва рука через передню черевну стінку пальпує матку

Рис. 4.12. Бімануальне вагінально-черевностінкове дослідження

визначають її довжину, ширину, здатність до розтягнення, складчастість, ступінь зволоженості, наявність перетинок, пухлин, рубців, звужень. Звер­тають увагу на глибину склепінь, наявність болючості при пальпації.

Матка розмішена в тазі таким чином, шо її тіло й шийка утворюють кут, відкритий до переду (anteflexio), а вся матка нахилена теж дешо вперед (anteversio). Вона достатньо рухома при спробі зміщення. Підвищена рухомість матки спостерігається при опушенні та випаданні її за рахунок недосконалості зв'язкового апарату. Обмежена рухомість спостерігається при наявності у малому тазі спайкового процесу, інфільтратів.

Після дослідження матки пальпують її придатки. Для цього руки перемі­щують убік від матки. Труби в нормі не промацуються. Яєчники вдається пропальпувати у вигляді еластичних неболючих утворів.

Ректально-черевностінкове дослідження. У дівчат, а також при атрезії чи стенозі вагіни, проводять ректально-черевностінкове дослідження. Цим методом можна скористатися для детальнішого обстеження тазових органів при пухлинах.