ОБ’ЄКТИВНЕ ОБСТЕЖЕННЯ

Об’єктивне обстеження починають із загального огляду. Важливо звернути увагу на колір шкірних покривів: блідість може бути ознакою анемії, землистий колір — злоякісних новоутворень.

Необхідно звернути увагу на форму живота (пухлини черевної порож­нини, асцит), визначити, чи бере живіт участь в акті дихання. Пальпація дає можливість виявити наявність напруження м’язів передньої черевної стінки (запалення придатків матки, перекрут ніжки кістоми), пухлини чи інфільтрати.

Особливе місце в обстеженні гінекологічної хворої посідає пальпація молочних залоз (рис. 4.1). Важливо виявити ущільнення у молочних залозах, характер виділень із сосків. Якщо є сукровичні виділення із сосків, то па­цієнтка потребує додаткового обстеження в онколога. Обстежують також доступні для пальпації лімфовузли (пахвові, пахвинні).

Аускультацією живота можна скористатись для визначення перисталь­тики кишечника (при пельвіоперитоніті — в’яла, при перитоніті — в’яла або відсутня). Аускультацію використовують також для диференціальної діагностики вагітності та пухлини.

Кожний виявлений при загальному обстеженні симптом необхідно оцінювати в сукупності з іншими.

Гінекологічне обстеження. Всі методи гінекологічного обстеження поділяють на основні, тобто такі, які проводять обов’язково, та додаткові, які виконують за певними показаннями.

До основних належать такі методи:

• огляд зовнішніх статевих органів;

• огляд за допомогою дзеркал;

• бімануальне (вагінально-черевностінкове і ректально-черевностінкове) дослідження.

До додаткових методів належать:

• бактеріоскопічне дослідження (мазки на ступінь чистоти);

• цитологічне дослідження піхвових мазків;

• бактеріологічне дослідження;

• тести функціональної діагностики;

• ендоскопічні методи дослідження (кольпоскопія, цервікоскопія, гістеро­скопі*, лапароскопія, кульдоскопія);

• методи визначення прохідності маткових труб (пертубація, гідротубація, ультрасонографія із застосуванням контрастних речовин, які вводять у порожнину матки);

• інструментальні методи дослідження (біопсія, зокрема аспіраційна, зондування порожнини матки, діагностичне роздільне вишкрібання сли­зової оболонки матки з наступним гістологічним дослідженням, пункція заднього склепіння);

• рентгенологічні методи дослідження (гістеросальпінгографія, пельвіо- графія, біконтрастна пельвіографія, комп’ютерна томографія);

• дослідження за допомогою ультразвуку (ультрасонографія);

• медико-генетичне обстеження;

• радіоімунологічні методи.