ДОДАТКОВІ МЕТОДИ ГІНЕКОЛОГІЧНОГО ОБСТЕЖЕННЯ

До додаткових методів обстеження належать:

• бактеріоскопічне дослідження (мазки на ступінь чистоти);

• цитологічне дослідження піхвових мазків;

• бактеріологічне дослідження;

• тести функціональної діагностики;

• ендоскопічні методи дослідження (кольпоскопія.

• інструментальні методи дослідження (біопсія, зокрема аспіраційна, зондування порожнини матки, діагностичне фракційне вишкрібання слизової оболонки матки з наступним гістологічним дослідженням, пункція заднього склепіння);

• методи визначення прохідності маткових труб (пертубація, гідротубація, ультрасонографія із застосуванням контрастних речовин, які вводять у порожнину матки);

• рентгенологічні методи дослідження (гістеросальпінгографія, пельвіо- графія, біконтрастна пельвіографія, комп’ютерна томографія);

• дослідження за допомогою ультразвуку (ультрасонографія);

• медико-генетичне обстеження;

• радіоімунологічні методи.

Ці методи використовують для уточнення діагнозу за певними пока­заннями, а цитологічне дослідження — в обов’язковому порядку кожній жінці, що проходить профілактичний ОГЛЯД:

Для проведення обстеження за допомогою додаткових методів фельд­шер чи акушерка готує пацієнтку, накриває гінекологічне крісло одно­разовою серветкою або підкладною серветкою з клейонки (після дослід­ження підкладну серветку обробляють дезрозчином), готує необхідні інстру­менти (дзеркала, набори для вишкрібання, ложечки для взяття мазків). У ви­падку проведення вишкрібання, біопсії медсестра повинна приготувати по­судину з 10 % розчином формаліну для фіксації тканини. Важливе значення має правильне оформлення направлень матеріалу на дослідження.

Взяття мазків для визначення ступеня чистоти піхви, наявності гонореї, для онкоцитологічного дослідження, «гормональне дзеркало».

Для взяття будь-якого мазка треба мати таке обладнання:

• піхвові дзеркала;

• ложечку Фолькмана чи гінекологічний шпатель;

• пінцет;

• предметне скельце;

• ватну кульку;

• розчин антисептика;

• бланк направлення в лабораторію.

Підготовка пацієнтки:

• покласти хвору на гінекологічне крісло (перед дослідженням жінка повинна спорожнити сечовий міхур та пряму кишку);

• провести туалет зовнішніх статевих органів (обробити статеві органи розчином антисептика за допомогою ватної кульки, затиснутої пінцетом або корнцангом);

• ввести гінекологічне дзеркало в піхву, вивести шийку матки в дзеркалах.

Бактеріоскопічне дослідження вагінального вмісту дає можливість визначити ступінь чистоти, мікробну флору піхви, наявність протипоказань до різних діагностичних маніпуляцій. Цей метод дає змогу діагностувати запальний процес і у деяких випадках виявити збудник, що його спричинив (для виявлення багатьох видів мікроорганізмів дослідження мазка під мік­роскопом буває недостатньо).

Техніка взяття мазка на ступінь чистоти піхви:

• ввести у піхву гінекологічне дзеркало;

• гінекологічним пінцетом, шпателем, жолобкуватим зондом чи ложеч­кою Фолькмана взяти виділення із заднього склепіння піхви і штри- хоподібними рухами нанести на предметне скельце;

• вийняти дзеркало з піхви;

• написати направлення в лабораторію.

Даючи оцінку мазку, лаборант визначає кількість епітеліальних клітин, лейкоцитів, характер мікрофлори (нормальна флора—палички Додерлейна, патогенна флора — грамнегативні палички, коки, гриби, трихомонади, гонококи). Відповідно до характеру мазка розрізняють 4 ступені чистоти вагіни.

Взяття мазка для визначення наявності гонореи Враховуючи особ­ливості локалізації збудника, який живе у ділянках статевого тракту, вкритих циліндричним епітелієм, — у цервікальному каналі, уретрі, вивідних протоках бартолінових залоз, прямій кишці, — матеріал для дослідження беруть відповідно з цих місць та із заднього склепіння піхви і наносять на скельце у вигляді окремих штрихів. Кожен штрих підписують на скельці тушшю латинськими літерами: C — із цервікального каналу, U — з уретри, V — із вагіни, В — із вивідних проток бартолінових залоз, R — з прямої кишки. Існує методика, за якою мазок наносять на скельце не штрихом, а у вигляді відповідної літери.

Взяття матеріалу для дослідження на наявність хламідій.

Підготовка пацієнтки:

• перед взяттям матеріалу хвора не повинна здійснювати сечовипускання впродовж 4-5 год;

• не можна вживати антибіотики впродовж 1 місяця.

Матеріалом для дослідження на наявність хламідій є зішкрібки із сечів­ника, шийки матки, каналу шийки матки.

Техніка взяття матеріалу:

• пацієнтку кладуть на гінекологічне крісло;

• стерильною ложечкою Фолькмана беруть зішкрібок із сечівника і на­носять матеріал на предметне скло;

• вводять у піхву дзеркало;

• знімають слиз із шийки матки ватним тампоном;

• стерильною ложечкою Фолькмана беруть зішкрібок із каналу шийки матки і наносять на предметне скло;

•виводять дзеркало з піхви:

•заповнюють бланк направлення і відправляють мазки у лабораторію.

Онкошітологічне дослідження проводять із метою ранньої діагнос­тики онкологічних захворювань. Мазок фарбують та розглядають під мік­роскопом, відшукуючи атипові клітини, що з'являються у жінок із злоякіс­ними процесами шийки матки ще до появи видимих змін слизової оболонки шийки матки. Це дає змогу діагностувати злоякісне переродження на дуже ранніх стадіях і вчасно провести лікування.

Техніка взяття мазка для онкоиитологічного дослідження:

•вводять гінекологічне дзеркало у піхву;

• обережно ватною кулькою, затиснутою в пінцеті, знімають залишки слизу з шийки матки;

• якщо шийка матки на вигляд здорова, матеріал для дослідження беруть із передньобокового склепіння вагіни гінекологічним шпателем, жолоб­куватим зондом або спеціальною щіточкою. Роблять зішкрібок і на­носять матеріал на скельце;

• іншим інструментом (найкраще — щіточкою) беруть матеріал із церві- кального каналу. Для цього щіточку вводять у канал шийки матки та повертають там на 360° (рис. 4.13). Отриманий матеріал наносять на предметне скельце, обертаючи щіточку (рис. 4.14);

Рис. 4.13.

Рис. 4.14. Нанесення матеріалу із цервікаль­ного каналу на скельце для онкоцитологічного дослідження

• якщо на шийці матки є якісь зміни, то беруть також мазок із патологічно змінених ділянок, виявлених під час кольпоскопії.

• виводять дзеркало;

• пишуть на скельцях прізвище жінки або номер відповідно до запису у журналі, заповнюють направлення у лабораторію.

Масове цитологічне дослідження дає можливість виділити контингент жінок, які потребують більш детального обстеження (біопсія, діагностичне вишкрібання та ін.). Медична сестра гінекологічного відділення або жіночої консультації веде журнал, у який заносить дані про жінок, у яких брали мазки, а також їх результати після одержання з лабораторії відповіді.

Розрізняють такі типи мазків:

І тип — незмінений епітелій;

IIa тип — запальний процес;

ІІб тип — проліферація, метаплазія, гіперкератоз;

IIIa тип — слабка, помірна дисплазія на фоні доброякісних процесів і незміненого епітелію;

Шб тип — виражена дисплазія плоского епітелію на фоні доброякісних процесів і в ділянці незміненого епітелію;

IV тип — підозра на малігнізацію, можливо внутрішньоепітеліальний рак;

V тип — рак;

VI тип — мазок неінформативний (матеріал взято неправильно).

При отриманні мазків II-V типу до обов’язків медичної сестри входить виклик жінки на додаткове обстеження та лікування; якщо отримано мазок VI типу, необхідно викликати жінку для взяття повторного мазка.

Гормональна кольпоцитодіагностика (мазок на «гормональне дзер­кало»). Багатошаровий плоский епітелій піхви має властивість змінюватись, «дозрівати», під впливом естрогенів та прогестерону відповідно до фаз менструального циклу, тому дослідивши мазок на «гормональне дзеркало» (гормональна кольпоцитодіагностика), можна зробити висновок про ступінь насичення організму жінки статевими гормонами.

Залежно від естрогенної насиченості організму, від стінки піхви в різ­ному співвідношенні відділяються типи клітин: поверхневі, проміжні, ба­зальні та парабазальні. Саме на визначенні кількісного співвідношення та морфологічних особливостей клітин ґрунтується метод кольпоцитодіаг- ностики.

Техніка взяття мазка для кольпоцитологічного дослідження:

• ввести гінекологічне дзеркало у піхву;

• зняти залишки слизу з шийки матки;

• взяти мазок з передньобокового склепіння піхви гінекологічним шпа­телем, жолобкуватим зондом або спеціальною щіточкою. Не можна зішкрібати епітелій, необхідно брати матеріал обережно, лише ті клі­тини, що відділилися самі;

• нанести матеріал на скельце;

• вивести дзеркало;

• заповнити направлення у лабораторію. У направленні вказати вік жінки, термін вагітності або день менструального циклу.

Важливо, щоб жінка перед взяттям мазка 2-3 дні не мала статевих зно­син і їй не проводилось жодних діагностичних чи лікувальних маніпуляцій у піхві, бо мазок буде неінформативним.

Цей метод можна використовувати для діагностики загрози переривання вагітності, порушення менструального циклу, а також як контроль за ре­зультатами гормонотерапії.

Бактеріологічне дослідження проводять з метою виявлення, іденти­фікації збудників та їх чутливості до антибіотиків. Матеріалом для дослід­ження може бути вміст цервікального каналу, вагіни, уретри, пунктат. Виді­лення беруть стерильним ватним тампоном на паличці або бактеріальною петлею, вміщують у стерильну пробірку.

Цей матеріал одразу ж після отримання потрібно направити в бакте­ріологічну лабораторію. У направленні необхідно вказати, звідки взято мате­ріал, а також дату і час, коли його взято.