ОРГАНІЗАЦІЯ ГІНЕКОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ В СІЛЬСЬКІЙ МІСЦЕВОСТІ
У сільській місцевості організація амбулаторної гінекологічної допомоги має деякі особливості. За організацію цієї допомоги в районі відповідає районний акушер-гінеколог. В організаційних питаннях йому допомагає районна акушерка.
На селі жінок обслуговує акушерка лікарської амбулаторії чи фельдшер, акушерка фельдшерсько-акушерського пункту. Особливої відповідальності вимагає робота акушерки на фельдшерсько-акушерському пункті (ФАП), оскільки вона виконує багато функцій, які в районних лікарнях і в міських жіночих консультаціях виконує лікар.Правильна організація гінекологічної допомоги в селі є основою збереження здоров’я жінки. У кожній області, кожному районі, селі організація ургентної допомоги жінкам при гінекологічних захворюваннях має свої особливості, що залежать від території, яка обслуговується, віддаленості села від міста, стану доріг. Долікарську гінекологічну допомогу на селі надають фельдшер та акушерка.
Організація амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги в сільській місцевості
1. Головними напрямками розвитку акушерсько-гінекологічної допомоги в сільській місцевості є створення єдиної системи медичної допомоги населенню шляхом максимального наближення лікарської допомоги до мешканок села, вдосконалення не лише форм, методів профілактичної роботи, динамічного спостереження, а і медико-соціальної допомоги.
2. Амбулаторна акушерсько-гінекологічна допомога надається у жіночих консультаціях або акушерсько-гінекологічних кабінетах поліклінік районних, центральних районних лікарень, сільських лікарських амбулаторій та фельдшерсько-акушерських пунктах (ФАП).
3. Консультативну допомогу сільському жіночому населенню забезпечують міські жіночі консультації, акушерсько-гінекологічні кабінети обласних, республіканських поліклінік, консультативні поліклініки.
4. В організації гінекологічної допомоги сільському населенню є ряд особливостей та загальних положень.
Так само, як і в містах, велике значення для виявлення гінекологічних захворювань у жінок мають профілактичні огляди. Профілактичним гінекологічним оглядам підлягають жінки, старші 18 років, які працюють на промислових, сільськогосподарських підприємствах та інших установах району обслуговування, або проживають на відповідній території. Кожну жінку доцільно оглядати 1 раз протягом року.5. Амбулаторну акушерсько-гінекологічну допомогу здійснень згідно з визначеною етапністю:
На І етапі амбулаторну акушерсько-гінекологічну допомогу мешканці села отримують на ФАПах, у лікарських амбулаторіях та дільничних лікарнях (без лікаря акушера-гінеколога). Амбулаторна робота акушерки на І етапі, переважно, має профілактичний характер з метою попередження ускладнень вагітності та виникнення гінекологічних захворювань. Практично здорові молоді жінки із неускладненим загальним і акушерським анамнезом, а також неускладненим перебігом вагітності можуть перебувати під динамічним спостереженням акушерок, відвідуючи лікаря-акушера- гінеколога жіночої консультації РЛ, ЦРЛ або виїзної лікарської бригади приблизно 6-8 разів за весь термін вагітності.
На II етапі амбулаторну акушерсько-гінекологічну допомогу вагітним і гінекологічним хворим здійснює медичний персонал сільської амбулаторії та ДЛ, лікар акушер-гінеколог РЛ і ЦРЛ. В ЛПЗ II етапу спостерігають вагітних без ускладненого перебігу вагітності. Вони також повинні бути оглянуті лікарем акушером-гінекологом не менше 6-8 разів на допологовому етапі. Вагітних з високим ступенем акушерського та перинатального ризику постійно спостерігає лікар акушер-гінеколог РЛ і ЦРЛ зі збереженням нагляду за ними медичного персоналу ЛПЗ І етапу.
На III етапі амбулаторну акушерсько-гінекологічну допомогу здійснюють спеціалісти обласних лікарень. В ЛПЗ III етапу забезпечується поглиблене виконання обсягу медичного обстеження, який не може бути виконаний на попередніх етапах надання медичної допомоги вагітним та гінекологічним хворим.
За необхідності проводять консультативне обстеження інші спеціалісти. Після проведеного обстеження складається індивідуальний план спостереження вагітної для медичного персоналу перших двох етапів. Вагітні вкрай високого ступеня акушерського та перинатального ризику перебувають під динамічним спостереженням спеціалістів III етапу, які в. разі необхідності вирішують питання про доцільність збереження вагітності.6. Сільському населенню комплексну лікарську акушерсько-гінекологічну допомогу також надають виїзні бригади, до складу яких входять лікар-акушер-гінеколог, лікар-педіатр, лікар-терапевт, лікар-стоматолог, лікар-лаборант.
Виїзні бригади здійснюють свою діяльність відповідно до затвердженого графіку, що передбачає дату кожного виїзду, його тривалість, місце виїзду, складубригади, який затверджує головний лікар ЛПЗ та доводять до відома керівників господарств, що несуть відповідальність за створення JMOB роботи виїзної бригади (забезпечення транспортом, доставку жінок і дітей до місця роботи спеціалістів).
Графік виїзду бригади медичних працівників також доводять до відома головних лікарів ДЛ, завідувачів фельдшерськими і фельдшерсько-акушерськими пунктами.
Фельдшер і акушерка повинні мати список (реєстр) жінок своєї дільниці, які підлягають профілактичним періодичним оглядам. Згідно з графіком акушерка дільниці інформує населення щодо приїзду виїзної бригади.
7. Лікар-акушер-гінеколог, який входить до складу виїзної бригади, зобов’язаний:
• провести профілактичний огляд жінок із необхідним обсягом обстеження;
• здійснити обстеження вагітних і гінекологічних хворих;
• провести консультування з питань планування сім’ї;
• надати за необхідності медичну допомогу;
• провести серед населення інформаційно-просвітницьку (лекції, бесіди, консультування та ін.) роботу з питань збереження репродуктивного здоров’я.
8. Свою діяльність лікар-акушер-гінеколог виїзної бригади повинен відображувати в документації того закладу, де він працює.
Виявлених хворих з гінекологічною патологією за показаннями необхідно взяти на облік із наступними заходами оздоровлення. При повторному виїзді лікар-акушер- гінеколог перевіряє виконання акушеркою ФАПу призначень та рекомендацій.Організація стаціонарної акушерсько-гінекологічної допомоги в сільській місцевості
1. Надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної допомоги мешканкам сільської місцевості здійснюється у рамках єдиної державної системи, що має забезпечити потреби у такій допомозі всіх жінок, незалежно від місця проживання.
2. Стаціонарна акушерсько-гінекологічна допомога в сільській місцевості надається в центральних районних, районних лікарнях і передбачає чітку взаємодію та наступність з амбулаторною ланкою акушерсько-гінекологічної служби району.
3. Стаціонарна акушерська допомога вагітним І та II груп динамічного спостереження надається у пологових відділеннях районних, центральних районних лікарень, у яких відсутні відділення анестезіології та інтенсивної терапії, але забезпечено цілодобове чергування лікаря-анестезіолога (чергування на дому).
4. Стаціонарна акушерська допомога вагітним «високого» ризику виникнення ускладнень перинатального періоду надається в лікувально- профілактичних закладах II та III рівня відповідно до визначених показань (додаток 1).
5. Порядок скерування жінок на вищі рівні надання медичної допомоги визначено у наказі МОЗ України від 28.12.2003 р. № 503 «Про удосконалення амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні». Підставою для такого скерування є також консультативний висновок фахів- ця/фахівців міських, обласних, республіканських лікувально-профілактичних закладів, ІПАГ AMH України.
6. Питання надання висококваліфікованої і спеціалізованої акушерсько-гінекологічної допомоги в ургентних ситуаціях мешканкам сільської місцевості вирішується спільно з головним спеціалістом з акушерства органів охорони здоров’я, фахівцями виїзних консультативних бригад екстреної медичної допомоги. Інформація про гінекологічних хворих, вагітних, роділь, породіль, що потребують такої допомоги, має своєчасно надходити до головного спеціаліста з акушерства і гінекології органів охорони здоров’я, який забезпечує належну координацію та організацію роботи бригади.