ОРГАНІЗАЦІЯ АМБУЛАТОРНОЇ ГІНЕКОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ
Організація амбулаторної гінекологічної допомоги регламентується Наказом МОЗ України №503 від 28.12 2002 р. «Про удосконалення амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні» і передбачає проведення заходів з питань профілактики виникнення гінекологічних захворювань, раннього їх виявлення та надання лікувальної та реабілітаційної допомоги.
Гінекологічні захворювання виявляють під час звернення жінок у жіночу консультацію або гінекологічні кабінети багатопрофільної поліклініки, а також під час проведення профілактичних оглядів (у жіночій консультації, оглядових кабінетах поліклінік, лікарських амбулаторіях, ФАПах, стаціонарах).
Профілактичними оглядами в оглядових кабінетах забезпечують усіх жінок (за їх поінформованою згодою), які звернулися вперше в поточному році в поліклініку. Діагноз, який встановлює в оглядовому кабінеті акушерка, є орієнтовним. Остаточний діагноз захворювання встановлює лікар акушер- гінеколог на підставі даних гінекологічного огляду та подальшого обстеження. У роботі адміністративно-територіальних жіночих консультацій і багатопрофільних поліклінік необхідно дотримуватись взаємодії у виявленні та оздоровленні пацієнтів.
При проведенні профілактичних оглядів жінок проводять пальпацію молочних залоз, огляд шийки матки в дзеркалах, забір вагінальних мазків для онкоцитологічного і бактеріоскопічного досліджень, пробу Шиллєра, бімануальне обстеження, пальцеве ректальне обстеження. Ультразвукове сканування виконують за показаннями. Під час оглядів проводять консультування з питань планування сім’ї та профілактики ШСШ, ВІЛ/СНІДу.
За результатами проведених профілактичних гінекологічних оглядів, для визначення груп здоров’я беруть до уваги такі критерії:
• «здорова» — в анамнезі відсутні скарги, порушення менструальної функції з моменту її становлення і гінекологічні захворювання;
• «практично здорова» — в анамнезі є свідчення про гінекологічні захворювання, оперативні втручання, в тому числі аборти, порушення ритму і характеру менструації; скарги на момент обстеження відсутні.
При об’єктивному обстеженні можуть мати місце анатомічні зміни, які не викликають порушення функції репродуктивної системи і не знижують працездатність жінки;• «хвора» — якщо при об’єктивному обстеженні жінки виявлено гінекологічне захворювання.
Результати профілактичного гінекологічного огляду заносять в амбулаторну картку.
Огляд «здорових» жінок передбачає збереження здоров’я шляхом інформування щодо здорового способу життя та періодичного профілактичного обстеження. Ця група жінок може проходити огляд 1 раз на рік.
У «практично здорових» жінок огляди мають на меті проведення профілактичних заходів, які зменшують дію факторів ризику гінекологічного захворювання і зміцнюють захисні сили організму. Ця група жінок може проходити профілактичний огляд 1 раз на рік.
Завданнями динамічного контролю «хворих» жінок є вивчення та вибір можливостей усунення причин, які спричиняють захворювання органів репродуктивної системи, раннє виявлення захворювань, ефективне їх лікування та реабілітація згідно з «Нормативами надання медичної допомоги жіночому населенню за спеціальністю «Акушерство і гінекологія» в умовах амбулаторно-поліклінічних лікувальних закладів».
На кожну жінку, яка вперше звернулася у жіночу консультацію у зв’язку зі скаргами або за направленням інших спеціалістів, а також для профілактичного огляду, заповнюють «Медичну карту амбулаторного хворого» (ф 025∕o) із детальним описом анамнезу, скарг, результатів аналізів і даних гінекологічного обстеження.
Після збору анамнезу проводять загальне та спеціальне обстеження жінок. Загальний огляд включає пальпацію молочних залоз з оцінкою їх стану, визначення типу і характеру оволосіння, огляд за органами та системами. При огляді шийки матки в дзеркалах потрібно здійснити забір матеріалу із 3-х точок на онкоцитологічне дослідження та провести пробу Шиллера. Жіночі консультації повинні бути обладнані мікроскопом для термінового виконання деяких простих аналізів.
Після першого огляду на другій сторінці амбулаторної карти хворого в «Листку запису заключних (уточнених) діагнозів» проставляють дату огляду, заключний (уточнений) діагноз записують у день його встановлення.
При виявленні в однієї жінки двох і більше гінекологічних захворювань статистичний талон заповнюють на кожне остаточно встановлене захворювання.Обсяг та кількість відвідувань вагітною для динамічного спостереження, обстеження і лікування гінекологічних хворих здійснюють згідно з «Нормативами надання медичної допомоги жіночому населенню за спеціальністю «Акушерство і гінекологія» в умовах амбулаторно-поліклінічних лікувальних закладів».
На кожну жінку, яка підлягає диспансерному нагляду, заповнють «Контрольну карту диспансерного спостереження» (форма ЗО), де вказують діагноз захворювання, з приводу якого вона поставлена на облік, частоту оглядів, методи обстеження та лікування.
Чітка взаємодія та наступність у роботі амбулаторних і стаціонарних закладів підвищує якість медичної допомоги, яка полягає в організації механізму інформації щодо етапності проведеного амбулаторного або стаціонарного лікування та реабілітації, а також здійсненні періодичного контролю органами охорони здоров’я.
Примірне положення про акушерку фельдшерсько-акушерського пункту
1. Фельдшерсько-акушерський пункт (ФАП) є амбулаторно-поліклінічним закладом первинної ланки з надання долікарняної медико-санітарної допомоги сільському населенню і відіграє важливу роль у лікувально-профілактичному обслуговуванні, проведенні комплексу профілактичних і оздоровчих заходів, а також санітарно-просвітницькій та протиепідемічній роботі.
3. На посаду акушерки ФАПу призначається молодший спеціаліст з медичною освітою, який закінчив вищий медичний навчальний заклад і отримав кваліфікацію акушерки, фельдшера-акушерки або фельдшера.
4. Акушерка безпосередньо підпорядкована завідувачу ФАПу. Методичне керівництво її роботою здійснює лікар лікувально-профілактичного закладу, відповідальний за надання акушерсько-гінекологічної допомоги населенню на території діяльності ФАПу.
5. Функції акушерки ФАПу:
5.1. Забезпечення надання медичної допомоги вагітним і гінекологічним хворим за призначенням лікаря акушера-гінеколога.
5.2. Санітарно-просвітницька робота з питань охорони материнства і дитинства, планування сім’ї та відповідального батьківства.
5.3. Ведення амбулаторного прийому на ФАЛІ.
5.4. Здійснення патронажу вагітних, породіль та новонароджених удома.
5.5. Здійснення екстреної акушерської і гінекологічної допомоги з подальшим направленням жінок у відповідні лікувально-профілактичні заклади, супроводжуючи їх при необхідності.
5.6. Надання першої невідкладної медичної допомоги при гострих захворюваннях і нещасних випадках (поранення, кровотечі, отруєння та ін.) з подальшим викликом лікаря, організацією госпіталізації пацієнтки у відповідний найближчий лікувально-профілактичний заклад незалежно від відомчої підпорядкованості, супроводжуючи хвору в необхідних випадках.
5.7. Направлення вагітних у стаціонари відповідних лікувально-профілактичних закладів.
5.8. Проведення профілактичних оглядів жінок відповідно до встановлених термінів.
5.9. Виконання лікарських призначень.
5.10. Підготовка робочого місця для прийому вагітних і гінекологічних хворих лікарем на ФАПі.
5.11. Проведення найпростіших лабораторних досліджень, пов’язаних із наданням екстреної лікувально-профілактичної допомоги вагітним і гінекологічним хворим.
5.12. Здійснення фізіотерапевтичних процедур.
5.13. Ведення документації у встановленому порядку за своїм розділом роботи.
6. Акушерка ФАПу зобов’язана:
6.1. Керуватись у своїй роботі цим Положенням, наказами, інструкціями, методичними та іншими вказівками органів охорони здоров’я, а також розпорядженнями і вказівками відповідних посадових осіб.
6.2. Видавати довідки й інші документи медичного характеру згідно з чинними нормативними актами МОЗ України.
7. Акушерка ФАПу має право:
7.1. Проводити обстеження у межах її компетенції і професійних прав, встановлювати діагноз, термін вагітності, виконувати медичні маніпуляції і здійснювати профілактичну роботу.
7.2. Подавати завідувачу ФАПу пропозиції щодо вдосконалення організації акушерсько-гінекологічної допомоги.
7.3. Спостерігати за станом здоров’я і розвитком дітей першого року життя у разі відсутності в штаті ФАПу посади патронажної медичної сестри.
7.4. Підвищувати свої професійні знання.
Приміряє положення про жіночий оглядовий кабінет лікувально-профілактичного закладу
1. Жіночий оглядовий кабінет створюється у складі відділення профілактики, у разі відсутності відділення діє як структурний підрозділ поліклініки (центральної міської, центральної районної лікарні), дільничної лікарні, поліклінічного відділення лікарні.
2. Посаду акушерки жіночого оглядового кабінету може обіймати молодший спеціаліст з медичною освітою, який отримав кваліфікацію акушерки і має стаж роботи акушеркою не менше 5 років.
3. Завідуючий відділенням профілактики керує та контролює діяльність жіночого оглядового кабінету, а також рівень фахової підготовки акушерки.
4. Методичне керівництво роботою кабінету здійснює завідувач територіальною жіночою консультацією.
5. Акушерка жіночого оглядового кабінету здійснює:
5.1. Огляд жінок (за їх поінформованою згодою), що вперше протягом року звернулися до лікувально-профілактичного закладу, незалежно від віку і хвороби, з метою раннього виявлення гінекологічних та онкологічних захворювань, що включає:
• опитування про порушення функції статевої сфери та діяльності товстого кишечника;
• огляд шкіри та видимих слизових оболонок;
• огляд і пальпацію молочних залоз, периферійних лімфатичних вузлів;
• огляд за допомогою дзеркал піхви і шийки матки, бімануальне обстеження внутрішніх статевих органів, взяття онкоцитологічних мазків.
5.2. Обстеження прямої кишки жінкам від ЗО років, а при наявності скарг — незалежно від віку.
5.3. Навчання жінок самообстеженню молочних залоз.
5.4. Скерування осіб з виявленою патологією до відповідних спеціалістів, а також організацію зворотного зв’язку з цими спеціалістами.
5.5. Санітарно-просвітницьку та роз’яснювальну роботу серед жінок та молоді, які відвідали поліклініку.
5.6 Облік і реєстрація виконаних профілактичних оглядів та результатів цитологічних досліджень.
6. Жіночий оглядовий кабінет розмішується в окремій кімнаті з достатнім освітленням («Державні будівельні норми України. Будинки і споруди. Заклади охорони здоров’я. ДБН В.2.2-10-2001»),
7. Оснащення жіночого оглядового кабінету медичною апаратурою, інструментарієм, господарським інвентарем та відповідним обладнанням проводиться відповідно до чинних нормативів у встановленому порядку.
Примірне положення
про старшу акушерку жіночої консультації
1. Посаду старшої акушерки жіночої консультації може обіймати молодший спеціаліст з медичною освітою, який отримав кваліфікацію акушерки, має досвід практичної і організаційної роботи і стаж роботи акушеркою не менш 5 років.
2. Старша акушерка жіночої консультації приймається на роботу та звільнюється керівником лікувально-профілактичного закладу, до складу якого входить жіноча консультація або завідувачем жіночої консультації.
3. Старша акушерка жіночої консультації знаходиться в підпорядкуванні завідувача жіночої консультації.
4. У своїй роботі старша акушерка жіночої консультації керується положенням про жіночу консультацію, діючим законодавством, наказами, іншими нормативними актами органів охорони здоров’я, правилами внутрішнього трудового розпорядку, посадовою інструкцією.
5. У безпосередньому підпорядкуванні старшої акушерки жіночої консультації знаходиться середній і молодший медичний персонал консультації.
6. Основним завданням старшої акушерки жіночої консультації є правильна організація праці середнього і молодшого медичного персоналу та забезпечення своєчасного виконання ними лікарських призначень вагітним і гінекологічним хворим.
7. Відповідно до основних завдань, старша акушерка жіночої консультації забезпечує:
7.1. Ознайомлення середнього і молодшого медичного персоналу з їх обов’язками.
7.2. Контроль за своєчасним і кваліфікованим виконанням акушерками лікувальних і діагностичних призначень лікарів у жіночій консультації та вдома; ведення ними облікової медичної документації відповідно до форм, затверджених МОЗ України; дотриманням середнім і молодшим медичним персоналом встановлених правил внутрішнього трудового розпорядку.
7.3. Проведення заходів щодо раціональної організації праці середнього і молодшого персоналу.
7.4. Раціональні розподіл та використання кадрів середнього і молодшого медичного персоналу жіночої консультації.
7.5. Своєчасність заміщення акушерок і молодшого персоналу, які не вийшли на роботу.
7.6. Належний санітарно-гігієнічний стан жіночої консультації.
7.7. Поповнення, правильне збереження і витрати медикаментів, перев’язувального матеріалу, інструментарію та предметів господарського призначення для потреб жіночої консультації.
7.8. Правильне збереження та облік отрутних, наркотичних і сильнодіючих лікарських засобів.
7.9. Своєчасний обмін медичної документації між жіночою консультацією та пологовим будинком (відділенням).
7.10. Складання графіків роботи середнього і молодшого медичного персоналу жіночої консультації.
7.11. Розробку і проведення заходів щодо підвищення кваліфікації середнього, молодшого медичного персоналу та виховання їх у дусі сумлінного відношення до праці та високої культури обслуговування населення.
8. Старша акушерка жіночої консультації має право:
8.1. Систематично підвищувати свою професійну кваліфікацію.
8.2. Давати вказівки підпорядкованим їй середнім і молодшим медичним працівникам щодо дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку.
8.3. Вносити пропозиції про заохочення цих працівників або накладення на них дисциплінарних стягнень за окремі упущення в роботі або порушення правил внутрішнього трудового розпорядку.
Положення
про акушерку жіночої консультації
1. Посаду акушерки жіночої консультації може обіймати молодший спеціаліст з медичною освітою, який отримав кваліфікацію акушерки.
2. Акушерку приймає на роботу та звільняє керівник лікувально-профілактичного закладу.
3. Акушерка знаходиться в підпорядкуванні лікаря акушера-гінеколога, завідувача жіночої консультації та старшої акушерки.
4. У своїй роботі акушерка керується положенням про жіночу консультацію, чинним законодавством, наказами, іншими нормативними актами органів охорони здоров’я, правилами внутрішнього трудового розпорядку, посадовою інструкцією.
5. Основним завданням акушерки є проведення лікувально-профілактичної та санітарно-просвітньої роботи в галузі акушерства та гінекології під керівництвом лікаря.
6. Відповідно до основних завдань акушерка здійснює:
6.1. Підготовку амбулаторного прийому, який проводить лікар;
6.2. Ознайомлення жінок з правилами внутрішнього розпорядку та режимом роботи жіночої консультації.
6.3. Допомогу лікарю під час проведення діагностичних, лікувальних та оперативних маніпуляцій.
6.4. Проведення разом з лікарем профілактичних гінекологічних оглядів жінок на закріплених дільницях.
6.5. Санітарно-просвітницьку роботу в галузі акушерства та гінекології, у ∑. ч. випуск санітарних бюлетенів.
6.6. Контроль за роботою молодшого медичного персоналу.
6.8. Контроль за відвідуванням вагітних та хворих, які підлягають диспансерному обліку.
7. Акушерка жіночої консультації зобов’язана:
7.1. Виконувати правила асептики та антисептики, правильно стерилізувати, обробляти та зберігати перев’язувальний матеріал й інструменти медичного призначення.
7.2. Вести медичну облікову документацію.
7.3. Виконувати при необхідності обов’язки операційної сестри.
7.4. Надавати першу медичну допомогу при невідкладних станах подальшим викликом лікаря.
7.5. Звітувати завідувачу відділення, а в разі його відсутності — черговому лікарю, про всі тяжкі ускладнення або хвороби у вагітних чи інекологічних хворих.
7.6. Виконувати акушерський патронаж.
7.7. Проводити санітарно-просвітницьку роботу вагітних, членів їх сі- іей про особливості гігієни вагітних, раціональне харчування, необхідність
регулярного відвідування лікаря.
7.8. При виявленні відхилень від нормального стану скерувати на при- ом до лікаря акушера-гінеколога.
7.9. Результати патронажу акушерка звітує лікарю та записує в патро- ажний журнал.
8. Акушерка жіночої консультації має право:
8.1. Вносити пропозиції завідувачу відділення щодо раціонального у 'зподілу роботи.
8.2. Систематично підвищувати свою професійну кваліфікацію.
8.2. Давати вказівки підпорядкованим їй молодшим медичним працівникам щодо дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку.
8.3. Вносити пропозиції про заохочення цих працівників або накладення на них дисциплінарних стягнень за окремі упущення в роботі або порушення правил внутрішнього трудового розпорядку.