МЕТОДИ ОБСТЕЖЕННЯ ГІНЕКОЛОГІЧНИХ ХВОРИХ

Обстеження гінекологічної хворої складається із збору анамнезу, об’єк­тивного (загального та спеціального) обстеження та додаткових методів. Обстеження розпочинають з опитування, його проводять за певним планом.

Насамперед, з’ясовують паспортні дані—прізвище, ім’я, по батькові, а також дату народження (вік жінки). Це пов’язано з тим, що одне і те саме явище в різні вікові періоди життєвого циклу жінки може мати різне зна­чення, наприклад, відсутність менструації у молодої жінки й у жінки в клі­мактеричному періоді.

Збір анамнезу. У гінекології анамнез має надзвичайно велике значен­ня. Нерідко він торкається інтимних сторін життя, тому, для того щоб отри­мати достатньо повну і точну інформацію, опитування необхідно проводи­ти делікатно і спрямовувати розповідь пацієнтки в потрібному напрямку. Ретельно зібраного анамнезу іноді буває достатньо для встановлення попе­реднього діагнозу. Спочатку розпитують про скарги хворої, розвиток дано­го захворювання (anamnesis morbi), а також про умови життя, перенесені захворювання (anamnesis vitae), з’ясовують гінекологічний анамнез.

Скарги хворої. Найчастіше хворі звертаються зі скаргами на біль, пато­логічні виділення з піхви, кровотечі, а також порушення функції сусідніх органів. За характером болю можна передбачити захворювання: ниючий біль виникає при неправильних положеннях матки, хронічних запальних проце­сах придатків матки. Переймоподібний біль виникає при скороченнях матки чи труби (матковий, трубний аборт, народження субмукозного вузла). При наростанні інтенсивності запалення, що супроводжується подразненням очеревини, біль має колючий і ріжучий характер. Такий самий біль виникає за наявності крові в черевній порожнині. При розриві маткової труби, розриві піосальпінкса біль має гострий, «кинджальний» характер. Постійний біль характерний для запальних захворювань і злоякісних пухлин. Для діагнос­тики важлива також локалізація болю: при зміщеннях матки дозаду (retro- positio uteri), параметрит!, периметриті він виникає в крижах і попереку, при захворюваннях придатків матки — в бокових відділах нижньої частини живота, при захворюваннях зовнішніх статевих органів — у місці ураження.

Для деяких гінекологічних захворювань характерна іррадіація болю в крижі, стегно, надключичну ділянку (френікус-симптом).

Білі (fluor) — виділення з вагіни, які з’являються найчастіше при за­пальних процесах, неправильному положенні матки, пухлинах. Для діаг­ностики мають значення кількість білей, їх колір, запах. Так, при трихомо- ніазі вони мають «пінистий», при кандидозі — «сирнистий», при ерозіях шийки матки — слизовий характер, при злоякісних пухлинах — вигляд «м’ясних помиїв».

Кровотечі можуть бути проявом порушень менструального циклу, зло­якісних процесів, переривання вагітності.

Необхідно розпитати жінку також про розлади з боку суміжних орга­нів —характер і частоту сечовипускання (біль, нетримання сечі, надто часте сечовипускання), акт дефекації (наявність запорів, біль при акті дефекації), а також про загальні розлади (припливи, серцебиття, запаморочення, схуд­нення чи, навпаки, ожиріння).

Анамнез захворювання (anamnesis morbi). Необхідно розпитати паці­єнтку про початок захворювання: гострий чи поступовий, де і скільки часу лікувалась. Певну роль у діагностиці захворювання може відіграти інфор­мація про причини, які, на думку жінки, призвели до виникнення за­хворювання — переохолодження, фізичне перевантаження, перенесений аборт, травми і т. д. Варто з’ясувати, які методи використовували для діаг­ностики захворювання, яке лікування проводили до цього часу та його ефек­тивність. Якщо захворювання хронічне, потрібно уточнити, коли було ос­таннє загострення.

Правильно зібраний гінекологічний анамнез дає можливість із достат­ньою точністю встановити попередній діагноз. Проте остаточний висно­вок про захворювання лікар може зробити, лише провівши об’єктивне об­стеження хворої.

Стосовно анамнезу життя (anamnesis vitae), необхідно з’ясувати, в яких умовах росла і формувалась жінка, а також у яких умовах вона про­живає в даний час. Умови, в яких жила дівчинка з раннього віку, впливають на розвиток усього організму. Важливе значення має повноцінне раціональне харчування жінки, особливо в період статевого дозрівання.

Професія та умови праці Є чимало професійних чинників, які нега­тивно впливають на здоров’я жінки. Це, насамперед, підняття тягарів, яке може сприяти опущенню та випаданню статевих органів, тривале перебу­вання на ногах може призвести до застою крові як у нижніх кінцівках, так і в органах малого таза, що сприяє гіперсекреції слизових оболонок. Шкідли­во діють на здоров’я жінки також солі важких металів, анілінові барвники, лаки та деякі інші хімічні речовини, радіація. їхня дія найчастіше викликає порушення менструальної та генеративної функцій. До різноманітних роз­ладів можуть призводити також розумові перевантаження.

Перенесені захворювання. Особливо важливо з’ясувати, на що хворі­ла жінка в дитинстві та під час статевого дозрівання (хронічний тонзиліт, епідемічний паротит, кір). Ці захворювання можуть негативно вплинути на становлення менструальної функції, спричинити недорозвиток статевих органів. Перенесений рахіт може призвести до деформації таза. Захворю­вання, які перенесла жінка в дорослому віці, особливо тривалі й виснаж­ливі (хронічні інфекції, захворювання системи кровообігу), можуть спри­чинити зміну функції яєчників, порушення менструального циклу, аме­норею. Обов’язково треба розпитати, чи не хворіла пацієнтка на туберкульоз та венеричні захворювання. Важливо виявити, чи були оперативні втручання на органах черевної порожнини. Перенесений апендицит може викликати запалення придатків матки, а виконана із запізненням апендектомія нерідко стає причиною спайкового процесу.

Особливе значення має з’ясування алергологічного анамнезу, зокрема стосовно наявності алергічних реакцій на певні медикаменти. Необхідно по­цікавитись, чи не має жінка шкідливих звичок (куріння, алкоголізм, наркома­нія).

Гінекологічний анамнез включає дані про менструальну, сексуальну, генеративну і секреторну функції жінки.

Менструальна функція відображає стан статевої системи й організму загалом. Основними даними, що характеризують цю функцію жіночого організму, є час появи першої менструації (menarche), об’єм крововтрати під час кожної менструації, наявність чи відсутність болю, тривалість мен­струації, її регулярність. У нашій популяції менструація вперше з’являєть­ся в 12-14-річному віці й стає регулярною протягом 5-6 місяців. Пізня поява менструації може свідчити про наявність інфантилізму. Кількість крові, що виділяється, не повинна перевищувати 150 мл. Якщо ж крововтрата надмір­на, можна запідозрити наявність міоми, ендометріозу. При цих захворю­ваннях збільшується також тривалість менструації. Болючими менструації можуть бути при запальних процесах, ендометріозі. Важливо знати, чи не змінився характер менструації з початком статевого життя, після перенесе­них пологів та абортів. Закінчують опитуванням про характер та дату остан­ньої менструації.

Якщо в пацієнтки менопауза, необхідно уточнити, в якому віці вона настала, як проходив перехідний період, чи не буває кров’янистих виді­лень із вагіни (це може свідчити про рак ендометрія).

Статева, або сексуальна, функція. Розпитуючи жінку про цю функ­цію, треба проявити особливий такт. Важливо знати: перебуває жінка в шлюбі чи ні, наявність інших статевих партнерів, чи не з’явились ознаки захворювання з початком статевого життя або зі зміною партнера. Уточнити метод контрацепції, яким користується жінка. Необхідно розпитати про основні складові сексуальної функції — статевий потяг, оргазм. У випадку наявності сексуальних порушень варто поцікавитись, чи не було якихось факторів, що могли негативно вплинути на прояви статевої функції жінки (травма, зґвалтування тощо). Деякі особливості статевої функції можуть дати інформацію про наявність того чи іншого захворювання: при контакт­них кровотечах можна думати про захворювання шийки — ерозії, ендомет- ріоз, а іноді й раку шийки матки; біль, що виникає при статевому акті, може свідчити про запальні процеси очеревини, придатків матки, навколоматкової клітковини, а також вагінізм.

Генеративна (дітородна) функція. Народження дитини — основна функція жінки. У цьому розділі потрібно з’ясувати, через який проміжок часу від початку статевого життя без застосування контрацепції настала перша вагітність, скільки було вагітностей загалом, яким був перебіг кожної вагітності, чим вони закінчились (пологами чи абортом), чи не було перед­часних пологів, мертвонароджених дітей, чи не помирали діти у ранньому неонатальному періоді, чи не було ускладнень під час та після пологів, які оперативні втручання проводились під час пологів. У випадку, коли були аборти, треба уточнити, чи вони були штучні (за бажанням жінки), а чи мимовільні або кримінальні, у які терміни переривалась вагітність, чи не було ускладнень під час та після абортів. Якщо аборти були мимовільні — чи були встановлені їх причини.

Відсутність вагітності протягом року статевого життя свідчить про безплідність, яка може бути проявом недорозвитку жіночих статевих органів, порушення функції яєчників або результатом перенесеного запального про­цесу. Якщо вагітності настають рідко, часто перериваються, то це вказує на гормональну недостатність. Обов’язково необхідно з’ясувати, чи жінка ко­ристується контрацептивами, якими і протягом якого часу.

Секреторна функція. Надмірна кількість виділень із статевих органів є ознакою наявності гінекологічних захворювань. Необхідно знати про кількість, запах, вигляд, періодичність виділень, тому що при різних гіне­кологічних захворюваннях характер виділень інший («пінисті» — при три- хомоніазі, «сирнисті» — при кандидозі, «м’ясних помиїв» — при злоякіс­них новоутвореннях).