МЕТОДИ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ ДІАГНОСТИКИ

Під час менструального циклу завдяки дії естрогенів і прогестерону кількість і властивості шийкового слизу змінюються. Найбільша його кіль­кість виділяється під час овуляції, найменша — перед менструацією.

1. Симптом натягу слизу. Якщо браншами пінцета дістати слиз із цервікального каналу, то при обережному їх розведенні із слизу утвориться нитка, довжина якої залежатиме від в’язкості слизу. Максимальною довжина нитки буде в період овуляції, коли в’язкість слизу найбільша. Довжину нитки вимірюють в сантиметрах (чим більша продукція естрогенів, тим більша її довжина). У лютеїновій фазі менструального циклу симптом натягу слизу зменшується, потім зникає.

2. Симптом «зіниці». Під час менструального циклу під впливом естрогенних гормонів змінюється тонус шийки матки та діаметр зовнішнього вічка цервікального каналу. Розширення зовнішнього вічка і поява у ньому слизу починається з 8-9-го дня циклу, до 14-го дня вічко розширюється максимально (до 3-6 мм у діаметрі). Крапля слизу, шо виступає із зовнішнього вічка, при освітленні на тлі рожевої шийки здається темною і нагадує зіни­цю — позитивний симптом «зіниці». У наступні дні кількість слизу починає зменшуватись і до 18-20-го дня циклу цей симптом зникає, шийка стає «су­хою». Такі зміни характерні для нормального менструального циклу.

3. Симптом «папороті» (рис. 4.15). Шийковий слиз при висушуванні на повітрі має здатність кристалізуватися, тобто змінювати свої фізико- хімічні властивості. Інтенсивність кристалізації залежить від фази менстру­ального циклу, тобто від естрогенного впливу яєчника. Слиз беруть пін­цетом, який вводять у цервікальний канал на глибину до 5 мм, наносять на предметне скельце, висушують і розглядають під мікроскопом.

Рис. 4.15. Симптом «папороті»

4. Зміна базальної температури (БТ) ґрунтується на гіпертермічному впливі прогестерону на гіпоталамус. Базальну температуру жінка вимірює сама, але медична сестра повинна навчити її, як це правильно робити, а якщо жінка перебуває у стаціонарі — контролювати правильність прове­дення тесту та допомогти занести дані до температурного листка.

БТ вимірюють у прямій кишці вранці одним і тим самим термометром натще, не спорожнюючи сечового міхура і прямої кишки. У першу фазу менструального циклу температура нижча 37⁰C (на 0.2-0,3°), після овуляції вона підвищується і тримається в межах 37,l-37,4⁰C. За змінами базальної температури можна оцінювати наявність чи відсутність овуляції, загрозу переривання вагітності та деякі інші стани. Цей тест простий, легкодос­тупний і достатньо об’єктивний, проте треба пам’ятати, шо на нього можуть вплинути будь-які причини негормонального характеру (захворювання, шо супроводжуються температурною реакцією). Крім того, вимірювання БТ необхідно проводити не менше ніж протягом 2-3 циклів — лише тоді цей метод може бути діагностично цінним.