ЕНДОСКОПІЧНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

У гінекології застосовують кольпоскопію, цервікоскопію, гістероско­пів?, лапароскопію та кульдоскопію. Для всіх цих методів необхідні оптичні прилади. Деякі з них мають маніпулятори, за допомогою яких можна виконувати певні лікувальні маніпуляції в черевній порожнині.

Перший ендоскопічний метод, який набув поширення в гінекології, — кольпоскопія.

Кольпоскопія. За допомогою оптичного приладу — кольпоскопа (рис. 4.16), який дає збільшення в 10-30 разів, можна оглянути вагінальну час­тину шийки матки та стінку вагіни. Цим методом можна виявити зміни епітелію шийки матки, передпухлинні стани, вибрати ділянку для проведен­ня біопсії, а також контролювати загоєння в процесі лікування. Діагностична цінність цього методу надзвичайно велика.

Існує проста та розширена кольпоскопія. При простій шийку матки оглядають без попередньої обробки хімічними речовинами, при розшире­ній — після обробки 3% розчином оцтової кислоти, 1% йоду. Цей метод дає можливість чітко відрізнити плоский епітелій від циліндричного, вияви­ти патологічні зміни епітелію.

Рис. 4.16. Кольпоскоп MK-200V «Сканер»

Спочатку роблять просту коль­поскопію. Після цього обробляють шийку матки розчином Люголя (про­ба Шіллера). Йод має здатність за­барвлювати клітини, багаті на гліко­ген, у коричневий колір. Патологічно змінені клітини бідні на глікоген, тому йодом не забарвлюються і ма­ють вигляд білих плям. Таким чином виявляють ділянки, що підлягають біопсії.

Функції акушерки, феїьдшера.

1. Підготовка пацієнтки:

• спеціальної підготовки до коль- поскопії пацієнтка не потребує;

• потрібно пам’ятати, що декілька днів до проведення планової коль- поскопії не варто робити ніяких вагінальних маніпуляцій.

2. Акушерка, феїьдшер готують:

• гінекологічні дзеркала;

• пінцети або корнцанг;

• стерильні ватні кульки;

• 3% розчин оцтової кислоти;

• розчин Люголя.

3. Перевіряє:

• справність освітлювальної системи кольпоскопа.

Оскільки після проведення кольпоскопії нерідко доводиться проводити біопсію, треба приготувати також все, шо для цього необхідне.

Гістероскопія — метод, за допомогою якого можна оглянути стінки порожнини матки і виявити наявність поліпів, гіперплазії, раку, синехій (зро­щень), субмукозної фіброміоми матки, проводити контроль після вишкрі­бання матки, видалення поліпів, а також вибрати місце прицільної біопсії. Сучасні гістероскопи (рис. 4.17) дають збільшення у 50 разів.

Рис. 4.17. Гістероскоп

Після розширення цервікального каналу в порожнину матки вводять гістероскоп. Можна проводити гістероскопію, вводячи в порожнину матки вуглекислий газ (газова гістероскопія) чи рідину (рідинна гістероскопія). Останнім часом випускаються спеціальні гістероскопи з маніпуляторами, за допомогою яких можна виконувати видалення поліпа з кріодеструкцією його ложа, видалення невеликих міоматозних вузлів, видалення внутрішньо- маткових контрацептивів.

Функції акушерки, фельдшера.

1. Підготовка пацієнтки:

• зголювання волосся на зовнішніх статевих органах;

• упродовж 2-3 днів санація вагіни хлоргексидином або введенням свічок бетадину;

• напередодні — загальногігієнічні процедури;

• очисна клізма;

• спорожнення сечового міхура;

• премедикація.

2. Обов’язки акушерки під час проведення гістероскопи:

• перевірити наявність гістероскопа та необхідних інстументів (гінеко­логічні дзеркала, матковий зонд, пінцет, ватні кульки, антисептик);

• утримувати у вагіні гінекологічне дзеркало;

• стежити за станом хворої.

Лапароскопія дає можливість за допомогою лапароскопа (рис. 4.18) оглянути внутрішні органи черевної порожнини, в тому числі органи малого таза дає змогу діагностувати пухлини яєчника і матки, екстрагенітальні пух­лини, позаматкову вагітність, склерокістозні яєчники, запальні утвори при­датків матки (рис.

Останніми роками лапароскопія використовується не лише як діагнос­тичний метод. З розвитком екстракорпорального запліднення лапароскопія стала необхідним методом для взяття яйцеклітини; створено моделі лапа- роскопів, які використовують для біопсії яєчників, видалення кіст, розсікання

спайок та інших операцій. Обстеження проводять під загальним знебо­люванням.

Протипоказаннями до лапароскопії є декомпенсовані вади серця, гіпер­тонічна хвороба, порушення функції нирок, печінки, розлитий перитоніт, шоковий і коматозні стани та інші тяжкі захворювання.

Рис. 4.20. Лапароскопія.

Вигляд органів малого таза:

1 ’— матка; 2 — маткова труба; 3 — яєчник

Функції акушерки.

1. Підготовка пацієнтки:

• зголювання волосся на зовнішніх статевих органах та, якщо необхідно, на животі;

• спорожнення сечового міхура безпосередньо перед проведенням дослі­дження чи ендоскопічної операції, катетеризація сечового міхура чи евакуація сечі катетером;

• очисна клізма;

• премедикація.

2. Обоє ’язки акушерки:

• подає лікарю необхідні під час лапароскопії інструменти (рис. 4.19);

• допомагає у проведенні операції, виконуючи розпорядження лікаря;

• стежить за станом пацієнтки.

Кульдоскопію (огляд органів черевної порожнини через отвір у задньо­му склепінні піхви) проводять при необхідності огляду яєчників і наявності ожиріння. Цим методом користуються рідко, його майже повністю витіснила лапароскопія. Дослідження проводиться у колінно-ліктьовому положенні жінки. Ділянка, доступна для огляду цим методом, значно менша, ніж при лапароскопії: видно задню поверхню матки, яєчники, труби.

Протипоказаннями до використання кульдоскопії є наявність спайко- вого процесу в малому тазі, пухлини малого таза, а також екстрагенітальна патологія.

Функції акушерки.

1. Підготовка пацієнтки включає:

• проведення напередодні загальногігієнічних процедур;

• перед кульдоскопією. що проводиться у плановому порядку, рекомен­дують 2-3 дні проводити спринцювання антисептиками або вводити у вагіну бетадинові свічки.

Обоє ’язки акушерки:

• фіксує вагінальне дзеркало;

• подає лікарю необхідні під час проведення кульдоскопії інструменти;

• допомагає у проведенні операції, виконуючи розпорядження лікаря;

• стежить за станом пацієнтки.