ЗВІТНІСТЬ
У вторинному законодавстві ЄС питання річної звітності кредитних установ регулюються трьома нормативними актами:
Директивою Ради 86/635/ЕЕС від 8 грудня 1986 щодо річних звітів та консолідованих звітів банків та інших фінансових установ39 (далі — Директива про звітність);
Директивою Ради 89/117/ЕЕС від 13 лютого 1989 щодо зобов'язання стосовно публікації щорічних бухгалтерських документів структурними підрозділами кредитних та фінансових установ, що створені у державах-членах, головний офіс яких знаходиться на території іншої держави-члена40 (далі — Директива про звітність структурних підрозділів);
Рекомендацією Комісії від 23 червня 2000 щодо опублікування інформації про фінансові інструменти та про інші питання , спрямованої на уточнення інформації, яка повинна надаватися у відповідності до Директиви установ про звітність41.
Директива про звітність встановлює єдину форму балансу42 та єдину форму звіту про прибутки та збитки43 для всіх кредитних установ, оскільки раніше в кожній державі-члені існували різні вимоги до складання цих документів.
Директива про звітність крім встановлення вищенаведених форм балансу та звіту про прибутки та збитки:
— пояснює деякі позиції цих форм;
— встановлює порядок та правила оцінки таких позицій;
— встановлює зміст додаткової інформації до звітів зазначених документів;
— встановлює вимоги до консолідованих звітів кредитних установ.
18 Яка містить всю Інформацію, що вимагається згідно з Існуючими вимогами
39 Соипсії оігєсііує 86/635/ЕЕС оґ 8 ПесетЬег 1986 оп ІЬе аппиаі ассоипіз апсі сопзоіісіаіед ассоипіз оґ ЬапКз апсі оІЬег Гтапсіаі тзіііиіюпз.
40 Соипсії вігєсііує 89/117/ЕЕС оґ 13 ЕеЬгиагу 1989 оп ІЬе оЬІщаІюпз оґЬгапсЬез езІаЬЬвЬес! т а МетЬег Зіаіе оґ сгесіїї Іпзіііиіюш апсі ґіпапсіаі тзіііиіюпз Ьаут§ ІЬеІг пеасі оґґісез оиїзісіе ІЬаІ МетЬег 8іаіе ге^агсіїпб ІЬе риЬЬсаІюп оґ аппиаі ассоипІт§ сіоситепіз.
41 2000/408/ЕС Соттіззюп Кесоттепсіаіюп оґ23 Іипе 2000 сопсегпт§ сіізсіозиге оґ тґогтаїюп оп ґіпапсіаі ІІІ8ІгитепІ5 апсі оІЬег Ііетз сотр1етепІт§ ІЬе с!І8СІозиге геяшгесі ассогсііп§ Іо Соипсії оігєсііує 86/635/ЕЕС оп ІЬе аппиаі ассоипіх апсі соп8ОІІс!аІесЗ ассоипіз оґ Ьапісз апсі оІЬег ґтапсіаі ІпзІІШІюпз (поііґіесі ипсіег сіоситепі питЬег С(2000) 1372)
42 Ьауоиі оґ ІЬе Ьаіапсе зЬееІ
43 Ьауоиі оґ ІЬе ргоґіі апсі Іозз ассоипі
60
Директива про звітність структурних підрозділів дозволяє державам-членам вимагати від підрозділів кредитних та фінансових установ виключно звіти самих цих установ, а не звіти підрозділів про діяльність таких підрозділів. Від підрозділів можна вимагати лише так звану «додаткову» інформацію. Як додаткову інформацію держави-члени можуть вимагати від підрозділів дані про:
— прибутки та збитки підрозділу,
— середню кількість штату працюючих у підрозділі,
— боргові зобов'язання і ліквідні активи, що мають відношення до підрозділу, з розбивкою на ті, що стосуються кредитних установ, та ті, що стосуються клієнтів, разом із загальною сумою таких боргових зобов'язань та ліквідних активів, виражених у валюті тієї держави-члена, де засновано підрозділ,
— загальну суму активів та деяких інших статей балансу. Держави-члени можуть вимагати від підрозділів кредитних та фінансових
установ, головні офіси, яких знаходяться в державах-не членах ЄС, публікувати річні звіти, складені відповідно до законодавства тієї країни, де розташований головний офіс.
Опублікування
Річна звітність кредитної установи разом зі звітами про діяльність кредитної установи в поточному році та доповідями осіб, що здійснювали аудит річної звітності, має бути опублікована, але держава-член може дозволяти, щоб річна доповідь не публікувалась, як встановлено вище. У такому разі вона має бути доступною в зареєстрованому офісі компанії для громадськості у відповідній державі-члені. При цьому має бути гарантовано представлення клієнту44 на вимогу копії усієї такої доповіді або будь-якої її частини його. Вартість такої копії для клієнта не може перевищувати її адміністративних витрат.