Загальні зауваження
Вільний рух товарів є одним із наріжних каменів європейської інтеграції і незважаючи на завершення формування внутрішнього ринку не втрачає своєї актуальності.
Європейське Економічне Співтовариство було започатковане 25 березня 1957 р. уклад енням Римського договору про заснування Європейського економічного співтовариства. Основна мета цього договору полягала у сприянні гармонійному розвиткові економічної іяльності, збалансованому розвиткові,підвищенню рівня стабільності, постійному підвищенню рівня життя та тіснішим взаємозв’ язкам між ержавами-членами. Основним інструментом д осягнення вищезгад аних цілей творці Європейського Економічного Співтовариства обрали економічний, а саме - створення Спільного ринку шляхом встановлення вільного руху товарів в його межах. Вільний рух товарів сприяє більш ефективному виробництву, оскільки він дозволяє виробникам різних країн прямо конкурувати між собою. Для втілення цього задуму в життя країни-члени стали перед необхідністю зняття всіх внутрішніх торгових бар’єрів (фізичних, технічних та фіскальних), які створюють дискримінаційні обмеження між д ержавами-членами. Так, останні повинні утримуватися від встановлення будь-яких обмежень на імпорт, експорт та транзит товарів між собою.
Тим не менше, незважаючи на те, що після набрання чинності Договором пройшло вже більше ніж півстоліття, все ще не можна ствер жувати, що Співтовариство осягло своєї вершини у цій сфері. Так, держави-члени і надалі демонструють свою винахідливість у встановленні заходів, що мають наслід ки, еквівалентні кількісним обмеженням імпорту та експорту, ві критим залишається питання гармонізації по аткових систем країн-членів, а також встановлення ними технічних бар’ єрів. Також суттєвою перешко ою вільному рухові товарів є винятки із загального правила, яке міститься у статтях 28 та 29 Договору, на пі ставі ст. 30