Стратегія внутрішнього ринку на 2003-2006 рр.

З метою зміцнення функціонування внутрішнього ринку та повного використання переваг розширеного Європейського Союзу було розроблено Стратегію внутрішнього ринку, у якій були визначені пріоритети та план заходів на період 2003-2006 рр.

товарами та послугами і забезпечити належну імплементацію та виконання законодавчих норм. Тому стратегією визначено перелік пріоритетів та план їх виконання. Вона має розгляд атися як спільний план, для виконання якого Рада Міністрів, Європейський Парламент та країни-члени повинні д окласти всіх зусиль.

Як уже зазначалось, Стратегія внутрішнього ринку визначила головні пріоритети, яких необхідно досягти у найближчі декілька років, а саме:

• сприяння вільному руху товарів. Технічні бар’єри продовжують заважити вільному руху товарів між країнами-членами, а торгівля між країнами-членами залишається більш орогою і скла ною ніж ве ення бізнесу всередині країни. Свобода руху товарів (та послуг) спирається, насамперед, на довіру щодо контролю з боку інших країн-членів. А отже, існує необхідність у заходах, які б зміцнили довіру до нормативно-правової бази у сфері свободи руху товарів.
• інтеграція ринків послуг.
  У сфері послуг між країнами- членами все ще лишаються значні ві мінності у їх законо авчих нормах, які становлять перешко у вільному переміщенню послуг. Перешко и стоять на всіх етапах вед ення бізнесу - від заснування бізнесу до сервісного обслуговування, що відлякує компанії, особливо малі та сере ні пі приємства, ві ве ення бізнесу в інших країнах-членах.
• організація високоякісної мережевої галузі. За останні десять років завдяки технологічному поступу та розвитку законодавства Співтовариства були значно від криті ринки мережевої галузі. Мережева галузь підпорядковується окремим зобов’язанням щодо суспільних послуг. Європейська Комісія скоро опублікує Зелену Книгу з метою створення широкої бази даних питань, які потребують вирішення в даній сфері. Необхід но зробити значні інвестиції для пі вищення якості інфраструктури галузі в ЄС, особливо у його нових членах, і як засіб формування таких інвестицій буде корисне тісне партнерство між д ержаним і приватним сектором, хоча деякі питання ще потребують свого вирішення.
• зниження негативного впливу податкових перепон. Існування 25 різних систем опо аткування пі приємств становить проблему ля рівного функціонування внутрішнього ринку. Такі проблеми, як існуюча система ПДВ, трансфери між д вома компаніями однієї групи, різні ставки податків у різних країнах-членах (наприклад, податку з дивідендів) та ін., стримують транскор онні ві носини на внутрішньому ринку.
• розширення можливостей для проведення закупівель. Транскор онна участь у замовленнях залишається обмеженою. Низький рівень конкуренції у сфері державних закупівель веде д о втрати можливостей та, особливо, о неефективного використання коштів платників податків. Тому необхідно спростити та гармонізувати низку національних норм щодо процедур проведення конкурентноздатних тендерів. Також необхід не сприяння партнерствам між д ержавним і приватним сектором.
• покращання умов для бізнесу. Заходи, необхід ні для розвитку підприємництва та інновацій, знаходяться у сфері прямого контролю країн-членів.
  Європейська Комісія займається організацією обміну досвідом та найкращими підходами у даній сфері через програму BEST. Тим не менше, політика у сфері внутрішнього ринку також прямо пов’язана з розвитком пі приємництва та інновацій в рамках економіки, яка все більше стає економікою знань.
• вирішення демографічних питань. Старіння населення становить проблему ля пенсійної системи, економічного зростання, державних фінансів та системи охорони здоров’я. Певні заходи на рівні Співтовариства можуть зіграти позитивну роль у сфері пенсій за посадою і, особливо,у становленні розумної основи, яка б д озволяла пенсійним фондам ефективно працювати на внутрішньому ринку.
• спрощення              нормативно-правового              середовища.

Покращення та спрощення нормативно-правового сере овища              є              визначальним              ля

конкурентоспроможності. Це також є важливим при інкорпорації європейського законо авства в національні законо авства країн-членів.

• дотримання норм. Країни-члени повинні відігравати активну роль у повсякд енному управлінні внутрішнім ринком з метою забезпечення ефективної реалізації відповідних заходів. Єдиним засобом вирішення проблеми є подання скарги до Європейської Комісії, яка може розпочати процес щодо порушення країною- членом правових норм або су овий процес на національному рівні. Ці д ва заходи перед бачають повільні, а інколи і орогі проце ури. Європейська Комісія розробила ініціативу SOLVIT, метою якої є поліпшення застосування норм що о внутрішнього ринку. Країни-члени повинні визначати більш амбітні цілі для заміни національних норм європейськими для підтримання політичного тиску щодо інкорпорації

иректив. Європейська Комісія ви асть Рекомен ації щодо „найкращих підходів” та пришвидшить превентивний діалог з країнами-членами. Також можливим є зобов’язати країни-члени повідомляти Європейську Комісію в електронній формі про від повід ні заход и та надавати таблиці відповідності.

Комісія також звернулася до країн-членів з проханням зменшити на половину кількість невідповідностей законодавчих норм до 2006 року. Комісія відведе спеціальну рубрику на веб-сайті EUROPA для інформування громадян та під приємств щод о того як захистити свої права в структурі європейського законод авства.

- інформаційна політика. Громадяни та підприємства мають знати свої права та можливості на внутрішньому ринку ля того, щоб вони могли використовувати цей ринок з максимальною ефективністю. Тому інформаційна політика має вирішальне значення для розвитку внутрішнього ринку. Країни-члени повинні розробити національні плани підвищення поінформованості свої громадян і підприємств щодо можливостей, які надає внутрішній ринок. Необхідно приділяти особливу увагу новим країнам-членам із поступовим розширенням існуючого інформаційного інструментарію.

І насамкінець, також необхідно наголосити на міжнарод ному контексті внутрішнього ринку. Після розширення наступним викликом Європейському Союзу стане розвиток більш тісних від носин з його сусід ами - Росією, Україною, Молдовою, Бєларуссю та країнами Південного Середземномор’я. Враховуючи те, що країни поступово наближають свої норми о європейських, вони можуть отримати кращий д оступ до європейських ринків. В умовах сьогод нішньої високоглобалізованої економіки норма, введена в іншій країна, часто може справити вплив і на ринок Європейського Союзу.