Як народжуються ідеї в Брюсселі

Дуже важко встановити, хто саме і як породжує ідеї, що зго дом стають формальними пропозиціями Проте тут є декілька постійних складових, які варто проаналізувати

Комісія забезпечує попередню фазу законодавчої о процесу й роками виробляє різноманітні механізми консультацій для формування нової спільної політики Чимало ідей виникає вна слідок неформальної участі урядів у попередній фазі процесу прийняття рішень Інші ідеї можуть з’являтися внаслідок посе редницьких зусиль і переговорів між місцевими адміністраціями Особливо важливі форми співпраці постають між союзними й національними функціонерами, адже часто останні беруть участь як експерти в першій фазі опрацювання пропозицій у консультативних комітетах при Єврокоміси, а також як офіційні представники своєї країни підчас переговорів щодо пропозицій у групах Ради Часто національні адміністрації недооцінюють важливість цього моменту “висхідної фази” формування полі тики й права Співтовариства, тоді як було б дуже важливо за безпечити кваліфіковану участь та ефективну координацію між різними секторами національних адміністрацій, зацікавлених у пропозиції на етапі п готування6 Не випадково деякі держави розвинули дуже тісну співпрацю з національними лобі, що діють у Брюсселі, до чого спонукають також практика й національні традиції У звіті за 1993 рік, наприклад британське міністерство

торгівлі й промисловості (Department of Trade and Industry — DTI) рекомендує визначатися якомоіа раніше (тобто щойно одержавши сигнал про те, що Єврокомісія збирається опрацьо вувати певну пропозицію) з британськими фундаментальними інтересами Адміністрацію запрошують здійснити контакт із найважливішими британськими групами для перевірки ієну вання “британської моделі” в певному секторі, а також можли вості “експортувати” її на європейський рівень, створивши ро бочу групу з зацікавлених учасників

Уряди не є єдиними “суфлерами” Єврокомісії Ідеї можуть виникати також і на транснаціональному рівні, через діалог з групами зі специфічними інтересами під час конференцій, зустрічей і з результатів “дослідження здійнюваності”, викона них експертами в певній галузі

Поза сумнівом, консультації неформальних груп і комітетів експертів є найважливішою характеристикою виконання функції законодавчої ініціативи з боку Єврокомісії Перш ніж предста вити пропозицію, Комісія організує широкі консультації з заці кавленими групами, експертами, національними представни ками Європейська адміністрація має потребу в набутті інфор маци та ноу хау, аби дисциплінувати економічні сектори, що по требують складної технічної регламентації, і з цією метою ство рила консультативну систему, здатну збирати думки й інформа цію безпосередньо від підприємців і іромадськості без посеред ництва національних адміністрацій Досвід Єврокомісії в цій та лузі ще незначний і частково залежить від цієї мережі груп і ко мітетів, які одержують дані про норми й практику, надто відмінні від однієї держави до іншої, а то й від однієї області до іншої По рівняно з двосторонніми неформальними контактами, без сум ніву, вельми корисними, робота всередині груп і комітетів має ту перевагу, що прямо зіставляє підходи й стратеги, а це може до помагати Єврокомісії у виявленні спільного інтересу й подоланні можливого опору окремих країн або секторів Усі головні групи інтересів уже орі авізувалися на європейському рівні Промне ловість, наприклад, представлена через Індустріальний союз Європейського Співтовариства, через галузеві організації (як от Європейську асоціацію фармацевтичної промисловості, страхові

агенції тощо) або безпосередньо через власні “бюро представництва” Тепер широко відома головна сільського по- дарська організація Комітет професійних організацій європейської спільноти Більш спеціалізовані організації існують, крім того, майже в усіх галузях економіки та громадянського суспільства Досить помітну роль у профспілковому русі відіграє Європейська організація профспілок Єдиний Європейський Акт (1987) і поширення голосування кваліфікованою більшістю (замість одностайного голосування) у Раді для реалізації єдиного ринку є головною причиною такого явища Справді, якщо раніше групи інтересів могли обмежити свою працю сенсибілізацією національних урядів країни походження, сьогодні це стало неможливим з огляду на ризик, що одна або декілька держав опиняться в меншості Отже, приватні групи поширили сферу своєї діяльності, шукаючи прямих діалогів зі службами Єврокомісії і, порівняно недавно, з депутатами Європарламенту Такий рух у бік Брюсселя виразно виявив транснаціональний характер великих приватних груп, які тепер відпрацьовують свої стратеги на європейському и світовому рівнях, а це призводить до послаблення центральної ролі держав і зменшує таким чином міжурядові тенденції При цьому не слід думати, що національна приналежність приватних учасників цього процесу зникає, відколи вони починають діяти на європейській сцені Не йдеться також і про неокорпоративні форми представництва інтересів, беручи до уваги, що європейські асоціації, так звані еврогрупи, не мають монополії представництва при службах Єврокомісії Плюралізм є переважною моделлю, в якій лобі та групи інтересів конкурують з метою впливу на пропозиції й рішення Європейського Співтовариства, а національні адміністрації виступають водночас як лобі щодо Єврокомісії та як об’єкт лобіюванняз боку приватних учасників процесу8

В кожному разі Єврокомісія прагне забезпечити певну “процедуру консультацій”, аби зробити систему більш керованою й передбачуваною/ а консультативні комітети представля ють організаційне рішення, бажане для Комісії, на попе редньому консультативному етапі

Деякі комітети, вже передбачені угодами, мають іншу природу, порівняно зі щойно розглянутими консультативними комі тетами Фактично йдеться про справжні органи Співтовариства Зокрема, Комісія має обов’язково залучати до консультацій з усіх пропозицій щодо промисловості, сільського господарства, соціального забезпечення, транспорту, довкілля, проблем зайнятості тощо, Соціально економічний комітет, якии офіційно представляє різноманітні суспільні й економічні сили, і Комітет регіонів, у якому представлені регіони та місцеві підприємства Європейського Союзу Слід зазначити, що Комітет з питань регіонів розвинувся саме з консультативного комітету з питань регіонів і місцевих підприємств, створеного за ініціативи Єврокоміси у 1980 х роках Власне, йдеться про інституцюналізованішу й структурованішу форму консультацій Внаслідок інновацій, запроваджених Амстердамською угодою, обидва комітети можуть бути залучені до консультацій також безпосередньо Парламентом

Більшість консультативних комітетів, однак, були створені Єврокомісією, і відзначаються різноманітністю Деякі — постійні, інші — тимчасові, ще інші — часом створені на паритетних засадах (асоціації підприємців і профспілок) або мають тричленну структуру (національні адміністрації, підприємці, профспілки) Для деяких існує регламент внутрішнього функціонування, для інших — ні Ідеться про дуже велику й надзвичайно строкату систему Не слід забувати, що загальна кількість комітетів, які тяжіють до Єврокоміси, разом з тими, що втручаються на виконавчій фазі і передбачені актами Співтовариства (так звана “комітологія”, про яку мова далі), — близько 1000, що вони охоплюють 50000 членів і проводять майже 5000 засідань на рік