Вплив и ефекту евро ” на інституційну систему

Тема демократичної підзвітності ЄЦБ приводить до міркувань про можливі сприятливі для інституцій ЄС наслідки запровадження евро. Таким першим “інституційним наслідком” запровадження євро стала “група евро”.

Європейської Ради в Люксембурзі4, міністри держав, які запровадили євро, можуть зустрічатися неформально для обго ворення тем, пов’язаних зі специфічною відповідальністю, яку вони поділяють Комісію та у відповідних випадках Європейський Центробанк можуть запрошувати на ці зустрічі Однак щоразу, коли обговорюється питання спільних інтересів, у цих-засі- даннях беруть участь всі держави члени Європейська Рада в Люксембурзі підтвердила центральну позицію ради Екофін щодо координації економічної політики держав членів Дехто розгля дає “групу євро” як зародок економічного європейського уряду, вона справді є неформальним втіленням ідеї гнучкості, постійно наявної в конструкції ЄС, і, здається, призначеної аби щораз відчутніше нагадувати про майбутній стан об’єднаної Європи

Зрештою, і той самий європейський монетарний союз (ЄМС) є втіленням гнучкості на союзному рівні, і положення про “тіснішу співпрацю”, відтепер, як бачимо, в явному вигляді проголошене в угоді

Згідно з деякими авторами, ЄМС вже починає робити певні кроки як одна з інституцій, що могли б становити пролог до нової фази європейської інтеграції Дехто передбачає природну плодючість євро, посилаючись на угоду, укладену між ЄЦБ і Європейським Парламентом з нагоди слухання кандидатів на посаду директора Банку 7 травня 1998 року, та на “конститу ційні права” “групи євро”10 Зрештою, навіть якщо природним “співрозмовником” ЄЦБ залишається Європарламент, ніщо не заважає національним парламентам вислуховувати керівників національних центробанків, членів ЄСЦБ й адресувати їм за пити'1

В кожному разі зараз спільному Європейському Центро- банкові, який автономно керує європейською монетарною політикою, немає відповідного аналога — європейського економіч ного уряду12 Інструменти координації економічної політики не достатні, і податкове координування ще знаходиться в зародковому стані Форми координації, передбачені угодою, є першими спробами забезпечити реальну конвергенцію економічних політик, які мають враховувати Генеральну лінію економічної політики, встановлену Радою, і підлягають процедурі багатобічного нагляду з боку Екофіну Така координація не стосується бюджетної політики, яка, на основі принципу субсидіарності, залишається вузько національною (за вже згаданим винятком завеликого дефіциту) Крім того, немає і ще довго не буде на лежного бюджету ЄС, здатного витримати активну європейську економічну політику (адже такий бюджет тісно пов’язаний з розвитком справжнього політичного союзу) ЄМС — чи не єдиний випадок монетарного союзу без відповідного федерального бюджету І тут є ризик, що замість використання нових потен ційних можливостей і нового поля діяльності для запровадження евро на європейському рівні, уряди відмовляться від економічної та монетарної політики й поставлять економічний розвиток у залежність від міжнародних обставин, замість тою, щоб опра цьовувати нові форми координації, зокрема, всередині Екофіну та в світлі орієнтирів, визначених Європейською Радою13

Як зазначено, майбутнє евро — це, власне, політичне пи тання, яке слід розв’язувати саме в політичний спосіб

“Ідеться про те щоб з’ясувати, чи існує воля до подолання вузьких ра мок Союзу, задуманого як місце співпраці між національними держа вами на користь єдності, яка знаходить підтримку європейських гро мадян, незалежно від національності кожного такого громадянина Це перетворення вимагає і перетворення Європи у федеративному напрямку, принаймні в тому, що стосується монетарного союзу Такий проект не можна визначити іншим словом, ніж Конституція Цей рух, якщо ми хочемо зміцнити вже досягнуте, має відновитися там, де при пинив свою діяльність один з найбільших ДІЯЧІВ ПОВОЄННОЇ ПОЛІТИКИ ” Альтієро Спінеллі”'1