Винятки щодо державної служби
У той час, як ст.48(4) (ЄС) стверджує, що положення ст.48 (ЄС) не стосуються працевлаштування на державній службі, ясно, що Європейський суд не був схильним тлумачити це право широко, насамперед тому, що визначення "державна служба" має значні відмінності в кожній країні ЄС.
Здається, що це положення було включене до Договору з розрахунку на те, що деякі ключові позиції системи державної1 Справа 30/77, R. v. Bouchereau [1977] ECR 1999.
166
167
служби країн-членів можна зберегти. Безумовно, ст.48(4) (ЄС) не охоплює усіх положень системи державної служби, і коли громадянин однієї з країн ЄС працює у системі державної служби країни перебування, він не повинен дискримінуватися на основі громадянства. У справі Sotgiu1, відповідаючи на запит суду щодо розв'язання трудових конфліктів Німеччини, Європейський суд визнав, що положення ст.48(4) (ЄС) не застосовується до усіх державних службовців, обмежуючись "окремими видами діяльності", пов'язаними з виконанням офіційних обов'язків в такому разі може використовуватися для недопущення громадян інших країн-членів саме до цієї діяльності. Європейський суд посилався на таке тлумачення у справі Commission v. Belgian State2, коли, на думку бельгійської влади, поняття "посади на державній службі", які за бельгійським законодавством обіймають лише громадяни Бельгії, охоплювали цілий ряд професій, включаючи медичних сестер, слюсарів, електриків і архітекторів. Цей аргумент не був відкинутий Європейським судом, який вважав, що державна служба — це концепція Співтовариства, а не окремого його члена, і ст.48 (4) стосувалась тільки таких посад, які передбачали захист інтересів держави: "Це виводить ... поза межі компетенції ст.48(1, 2, 3) ряд посад, які передбачають пряму або побічну участь у здійсненні повноважень, наданих відповідно до публічного права і обов'язків для захисту загальних інтересів держави або інших органів влади. Фактично ці посади з боку тих, хто їх посідає, уможливлюють наявність особливих відносин відданості державі і взаємність прав та обов'язків, що утворюють національну спільність".
На думку суду, електрики та інші не виконують таких важливих завдань. З цією метою Європейський суд вбачає, що незважаючи на їхню класифікацію у кожній країні ЄС, медичні сестри3, викладачі шкіл4 та університетів5 не є тими, хто працює в державному секторі згідно цілей ст.48(4).
1 Справа 152/73.
2 Справа 149/79, Commission v. Belgian State [1980] ECR 3881.
3 Див. також справу 307/84, Commission v. France [1986] ECR 1725.
4 Справа 66/85, bwrie - Blum [1986] ECR 2121.
5 Справа 33/88, Allue and Coonan [1989] ECR 1591.
168
Протекційна поведінка країн ЄС щодо використання застереження стосовно державної служби змусила Комісію 1988 р. видати попередження1, де вона заявляла, що має намір перевірити деякі групи посад, які, як довів Європейський суд, були досить далекими від діяльності, яку ст.48(4) мусила оберігати від звужування дії цього застереження. Це були:
- служби державної охорони здоров'я;
- викладання у державних навчальних закладах;
- дослідницька робота цивільного застосування у державних закладах;
- державні органи, які відповідають за діяльність комерційних структур.
1 Commission notice 88/C 72/02, OJ 1988 С72/2 щодо тлумачення ст.48(4).
169