Цукор
Правові вимоги щодо цукрів початково були закріплені у Директиві Ради 73/437^EC від 11 грудня 1973 р. про наближення законів держав—членів стосовно певних цукрів, призначених для людського споживання, яка була виправдана тим, що різниця між державними законами про певні категорії цукрів може призвести до умов нечесної конкуренції, що може спантеличити споживачів, та таким чином безпосередньо вплинути на встановлення та функціонування загального ринку.
Директива 73/437^EC відповідно була призначена для встановлення визначень та загальних правил виробничо-технологічних характеристик, упаковки та маркування продуктів, що розглядаються, для забезпечення їхнього вільного пересування в межах Спільноти. Директива Ради 2001/111/EC від 20 грудня 2001р стосовно певних цукрів призначених для людського споживання визначила, що Директиву 73/437^EC необхідно переопра- цювати для того, щоб зробити правила для умов виробництва та збуту стосовно певних цукрів, призначених для людського споживання, більш доступними та, крім того, для того, щоб узгодити їх з загальним законодавством Спільноти про продукти харчування, зокрема про маркування, барвники, та інші дозволені добавки, екстракційні розчини та методи аналізу. Таким чином, Директивою Ради 2001/111/EC від 20 грудня 2001 р. Директива Ради 73/437^EC від 11 грудня 1973 р. була скасована.Директива Ради 2001/111/EC від 20 грудня 2001 р. застосовується до продуктів, визначених у частині A Додатку до неї, і не застосовується до продуктів, визначених у частині A Додатку, якщо вони приймають наступні форми: цукрова глазур, льодяниковий цукор, формовий цукор.
Директива 2000/13/EC, якою визначено загальні правила маркування харчових продуктів, застосовується до продуктів, визначених у частині A Додатку до Директиви Ради 2001/111/EC від 20 грудня 2001 р. з наступними умовами та обмеженнями: назви продуктів, перераховані у частині A Додатку застосовуються тільки до продуктів, зазначених там, та використовуються у торгівлі для їх позначення.
Назва продукту «Цукор або білий цукор», зазначена у пункті 2 Частини A Додатку, може також використовуватися для позначення продукту, зазначеного у пункті 3. Проте, продукти, визначені у частині A Додатку можуть, як додаток до обов’язкових назв продукту, також стосуватися уточнюючих умов, що звичайно використовуються у різних державах—членах; назви продукту можуть також використовуватися у назвах продуктів, створених для позначення інших продуктів, за традицією, якщо такі назви не можуть ввести споживача у оману.Для фасованих продуктів, які важать менше 20 гр., необхідно зазначати вагу нетто на етикетці. На етикетці необхідно зазначати вміст сухої маси та інвертного цукру у цукровому розчині, розчині інвертного цукру та інвертного цукрового сиропу. У маркування повинен входити кваліфікаційний термін «кристалізований» для інвертного цукрового сиропу, який об’єднує кристали розчину.
Якщо сироп глюкози і сухий сироп глюкози містять фруктозу у пропорціях, більших ніж 5 % на основі сухої маси, їх необхідно, відповідно до назви їх продукту та як складові, маркуватися як «глюкозно-фруктозний сироп» або «фруктозно-глюкозний сироп» та «сухий глюко- зно-фруктозний сироп» або «сухий фруктозо-глюкозний сироп», відповідно, для відображення того чи наявна більша частина глюкози чи фруктози.
Для продуктів, визначених у Додатку, держави—члени не повинні схвалювати державних постанов, не передбачених цією Директивою.
Держави—члени зобов’язувалися надати чинності законам, регламентам та адміністративним постановам, необхідним для узгодження з цією Директивою до 12 липня 2003 р. і негайно повідомити про це Комісії.
Застосовуються заходи для того, щоб:
- дозволити збут продуктів, визначених у частині A Додатку, якщо вони відповідають визначенням та правилам, визначеним у цій Директиві, чинністю з 12 липня 2003 р.;
- забороняти збут продуктів, які не задовольняють цю Директиву, чинністю з 12 липня 2004 р.;
Проте збут продуктів, які узгоджуються з Директивою, але марковані до 12 липня 2004 р.
відповідно до Директиви 73/437/ЄЕС, дозволяється до закінчення складських запасів.Додаток до Директиви Ради 2001/111/EC від 20 грудня 2001 р. містить перелік продуктів, збут яких дозволяється, якщо вони відповідають визначенням та правилам, визначеним у цій Директиві. Вказаний перелік включає наступні продукти.
Напівбілий цукор — очищена та кристалізована сахароза доброї та справедливої торгіве- льної якості з такими характеристиками: поляризація не менше ніж 99,5 °Z; вміст інвертного цукру не більше ніж 0,1 % на вагу; втрати при висиханні не більше, ніж 0,1 % на вагу.
Цукор або білий цукор — очищена та кристалізована сахароза доброї та справедливої тор- гівельної якості з такими характеристиками: поляризація не менше ніж 99,7 °Z; вміст інверт- ного цукру не більше ніж 0,04 % на вагу; втрати при висиханні не більше ніж 0,06 % на вагу; тип кольору не більше ніж дев’ять пунктів, визначених відповідно до розрахунку методом Брунсвікського Сільськогосподарського інституту технологій цукрової промисловості, як встановлено у Розділі A, параграф 2, Додатку до Регламенту Комісії ^EC) № 1265/69 від 1 липня 1969 р., що встановляє методи визначення якості цукру, купленого у посередницьких агенціях.
Екстра білий цукор — продукт, що має характеристики: поляризація не менше ніж 99,7 °Z; вміст інвертного цукру не більше ніж 0,04 % на вагу; втрати при висиханні не більше ніж 0,06 % на вагу; загальна кількість пунктів, визначених згідно з методом визначення кольору, вмісту проводності золи та кольору у розчині цукру, не перевищує восьми, і не більше ніж: чотири для типу кольору, шість для вмісту золи, три для кольору у розчині.
Цукровий розчин — водяний розчин цукрози з наступними характеристиками:
суха маса — не менше, ніж 62 % на вагу; вміст інвертного цукру (співвідношення фруктози та декстрози: 1,0 ± 0,2) не більше, ніж 3 % на вагу сухої маси; провідність золи не більше, ніж 0,1 % на вагу сухої маси, що визначається відповідно до розрахунку методом Міжнародної Комісії Єдиних методів аналізу Цукру (ICUMSA), як визначено у Розділі A, параграф 1, Додатку до Регламенту ^EC) № 1265/69; колір у розчині не більше, ніж 45 ICUMSA одиниць.
Інвертний цукровий розчин — водяний розчин цукрози, частково інвертований гідролізом, у якому частка інвертного цукру не переважає, з такими характеристиками: суха маса не менше, ніж 62 % на вагу; вміст інвертного цукру, співвідношення фруктози та декстрози (1,0 ± 0,1) більше ніж 3 %, але не більше, ніж 50 % на вагу сухої маси; провідність золи не більше, ніж 0,4 % на вагу сухої маси, визначається відповідно до розрахунку методом Міжнародної Комісії Єдиних методів аналізу Цукру (ICUMSA), як визначено у Розділі A, параграф 1, Додатку до Регламенту ^EC) № 1265/69. Інвертний цукровий сироп — водяний розчин, який можливо кристалізовано, з якого цукрозу частково інвертовано шляхом гідролізу, у якому вміст інвертного цукру (показник фруктоза/декстроза 1,0 ± 0,1), повинен перевищувати 50 % на вагу сухої маси, суха маса не менше, ніж 62 % на вагу; провідність золи не більше, ніж 0,4 % на вагу сухої маси.
Сироп глюкози — очищений та концентрований водяний розчин поживних цукридів, отриманих з крохмалю та/або інуліну з наступними характеристиками: суха маса не менше, ніж 70 % на вагу; еквівалент декстрози не менше, ніж 20 % на вагу сухої маси та виражено як декстроза; сульфітована зола не більше, ніж 1 % на вагу сухої маси.
Сухий сироп глюкози — частково висушений сироп глюкози, мінімум з 93 % на вагу сухої маси, еквівалент декстрози не менше, ніж 20 % на вагу сухої маси та виражено як декстроза; сульфітована зола не більше, ніж 1 % на вагу сухої маси.
Декстроза або очищена глюкоза — очищена та кристалізована декстроза, що містить одну молекулу води кристалізації, з такими характеристиками: декстроза (винний цукор) не менше, ніж 99,5 % на вагу сухої маси; суха маса не менше, ніж 90 % на вагу; сульфітована зола не більше, ніж 0,25 % на вагу сухої маси.
Декстроза або ангідридна глюкоза — очищена та кристалізована декстроза, яка не містить воду кристалізації, з мінімум 98 % на вагу сухої маси, декстроза (винний цукор) не менше, ніж 99,5 % на вагу сухої маси; сульфітована зола не більше, ніж 0,25 % на вагу сухої маси.
Фруктоза — очищений кристалізований плодовий цукор з такими характеристиками: вміст фруктози 98 % мінімум; вміст глюкози 0,5 % максимум; втрати на висихання не більше, ніж 0,5 % на вагу; провідність золи не більше, ніж 0,1 % на вагу, визначено відповідно до розрахунку методом Міжнародної Комісії Єдиних методів аналізу Цукру (ICUMSA), як визначено у Розділі A, параграф 1, Додатку до Регламенту ^EC) № 1265/69.
Відповідно до методів визначення типу кольору, вмісту провідності золи та кольору у розчині цукру (білий та екстра білий цукор) «пункт» відповідає: для типу кольору, 0,5 одиниці, з розрахунку методом Брунсвікського Сільськогосподарського інституту технологій цукрової промисловості, як встановлено у Розділі A, параграф 2, Додатку до Регламенту Комісії ^EC) № 1265/69 від 1 липня 1969 р., що встановляє методи визначення якості цукру, купленого у посередницьких агенціях; для вмісту золи, 0,0018 % з розрахунку методом Міжнародної Комісії Єдиних методів аналізу Цукру (ICUMSA), як визначено у Розділі A, параграф 1, Додатку до Регламенту ^EC) № 1265/69; для кольору у розчині, 7,5 одиниць з розрахунку методом ICUMSA, як визначено у Розділі A, параграф, Додатку до Регламенту ^EC) № 1265/69. При цьому опис «білий» стосується: цукрового розчину, якщо колір у розчині не перевищує 25 ICUMSA одиниць, визначених відповідно до методу ICUMSA, інвертного цукрового розчину та інвертного цукрового сиропу, у якого: провідність вмісту золи не перевищує 0,1 %, колір у розчині не перевищує 25 ICUMSA одиниць, визначених відповідно до методів, визначених відповідно до методу ICUMSA.