8.4. Свобода надання та отримання послуг

Відповідно до ст. 43 Договору про Співтовариство  свобода ділового заснуванн я дозволя є  здійснювати економічн у діяль- ність у певному фіксованому місці на території ЄС упродовж невизначеног о строку.

Договору про  Співтовариство дозволяє здійснювати економічну діяльніст ь на тимчасові й основ і в тій державі-член і ЄС , де суб'єкт підприємницько ї діяльності, яки й надає  послуги, або особа, як а отримує послуги, не мають місця ділового засну- вання.

Стаття 49 Договору про Співтовариство забороняє національ- ні обмеженн я щодо надання та отриманн я послуг громадянами ЄС.  Згідно з ЄС П держави-член и зобов'язан і усунути будь- які обмеженн я  не тільки "відносн о дискримінаці ї щодо на - ціональності особи, яка надає послуги, та будь-яких обмежень, які застосовуються однаков о щодо громадян власної та інших держав-члені в  ЄС ,  але можут ь   зашкодит и  свободі  наданн я послуг громадянино м іншої держави-члена , в якій він легально

1 15

надає ці послуги"1. Держави-член и ЄС можуть обмежити свобо- ду надання послуг виключно з метою  захисту публічного інте- ресу на підставах, ідентичних до обмежен ь свободи ділового заснування .

ЄС П вирішив проблему класифікації свободи ділового засну- вання та свободи надання послуг через визнанн я паралельної дії ст. 43 та ст. 49  Договору про Співтовариство. Це означає, що положенн я Договору про Співтовариство про свободу надан- ня послуг діють тільки за умови, якщ о суб'єк т підприємницько ї діяльності ЄС не може користуватися свободою ділового засну- вання .  Наприклад , це стосується ситуації, коли суб'єк т під- приємницько ї діяльност і  Є С  в'їжджа є д о держави-член а Є С не з метою ділового заснування , а для того, щоб здійснювати економічну діяльність тимчасово. Дл я досягненн я цього, суб'єкт підприємницько ї діяльності ЄС може засновувати  офіс та інші інфраструктури в країні перебування, але виключн о з метою тимчасовог о наданн я послуг2 .  Слід відзначити ,  що Загальна Програма свободи наданн я послуг в ЄС поширю є цю свободу тільки на тих суб'єкті в  підприємницько ї діяльності ,  що вже мають місце ділового заснуванн я в ЄС3.

Різниця між свободою ділового заснуванн я та свободою на- данн я послуг полягає в тому, що, коли суб'єкт підприємницько ї діяльност і  Є С  здійсню є  економічн у діяльніст ь  н а територі ї держави-член а ЄС , іншій, ніж держава походження, на тимча - совій основі він користується свободою наданн я послуг.

Якщ о компанія тільки знаходиться (має місце ділового засну- вання ) на території ЄС , а інкорпорован а в іншій державі, що не є члено м ЄС , то дл я того,   щоб користуватис я свободо ю наданн я послуг у ЄС , така компані я повинн а мати "істотний і тривалий зв'язо к з економіко ю держави-член а ЄС , де компа - нія бажає здійснит и свободу наданн я послуг".   Отже,  вимога обов'язковог о ділового  заснуванн я  суб'єкт а  підприємницько ї діяльності ЄС , що надає послуги тимчасово в країні перебування, є незаконно ю та суперечить розділу про наданн я послуг До - говору про Співтовариство4 .

1 Див.: Справа С-76/90 , Soger v. Dennemeyer amp; С. Ltd. (1991) ECR 1-4221.

2 Див.: Справа 55/94, Gebhard v. Consilio dell'Ordine degli Avvocati e Procuratorі di Milano (1995) EC R 1-4165.

3 Див. : Загальна Програма усунення перешко д свободи ділового заснуванн я від 18 грудня 1961 p., (O.J. 1961 36/62).

4 Див.: Справа 220/83, Commission v. France (1986) ECR 3663, (1987) 2 CML R 113.

116

Суб'єк т підприємницько ї діяльності  ЄС,  яки й  переміша- ється до держави-члена ЄС з метою  надання послуг, має право користуватись ідентичними з працівниками пільгами, зокрема, правом в'їзду та проживання членів родини суб'єкта підпри- ємницької діяльності ЄС протягом строку надання послуг1.

Таким чином, свобода надання послуг передбачає, що кон- кретний суб'єкт підприємницької діяльності вже має місце ді- лового заснуванн я  в тій державі-член і ЄС , де він  постійно мешкає чи зареєстрований та постійно здійснює економічну діяльність.