Соціальне забезпечення
Як вже зазначалося, Договір про ЄС і вторинне законодавство надають робітникам можливість пересуватись у межах ЄС разом з сім'ями. Визнавалося, що неможливість досягти цього заважатиме у більшості випадків здійсненню робіт-
1 Ст.2(1)(а).
Ст.2(1)(Ь). Слід зауважити, що коли травма або непрацездатність пов'язані з виробництвом і тому передбачають отримання пенсії в країні-члені, вимоги до проживання не висуваються.
3 Ст.3(1).
4 Ст.3(2).
5 Ст.4.
160
никами своїх прав згідно законодавства ЄС. Те саме можна сказати про норми соціального забезпечення, які різняться у кожній країні ЄС. Незахищеність робітників законодавством про соціальне забезпечення також може створити значні перешкоди для мобільності робітників.
У ст.51 (ЄС) визнається необхідність гармонізації положень щодо соціального забезпечення: "Рада, приймаючи рішення одностайно на пропозицію Комісії, буде запроваджувати такі заходи у галузі соціального забезпечення, які необхідні для реалізації свободи пересування робітників; з цією метою вона організує справу так, щоб забезпечити робітникам-мігрантам і їхнім утриманцям:
а) підсумки всіх періодів роботи, що враховуються зако
нодавствами різних країн, з метою отримання і зберігання
права на допомогу, а також для розрахунку суми допомоги;
б) сплату допомоги особам-резидентам на території кра-
їн-членів".
З часом цю частину було розвинуто через вторинне законодавство; наприклад, Регламент 1408/71 (ЄС), який був доповнений з поправками Регламента 574/72 (ЄС), Регламента 1390/81 (ЄС) і Регламента 3795/81 (ЄС).
Очевидно, що у найближчому майбутньому буде неможливо гармонізувати повністю різні системи країн ЄС тому, що одні з них забезпечують дуже високий рівень соціального захисту своїм громадянам, інші — відносно незначний.
Однак процес їхнього зближення надзвичайно важливий. За допомогою основного і вторинного законодавства Співтовариство розробило систему, в межах якої допомога повинна надаватися особам, які мешкають на території однієї з країн ЄС, що дасть можливість робітникам-мігрантам, членам їхніх родин, одиноким людям, особам без громадянства і біженцям розраховувати на допомогу і зберігати свої права на неї.Очевидною частиною законодавства у цій сфері є Регламент 1408/71 (ЄС)1, який регулює питання застосування схеми соціального забезпечення для працюючих за наймом і самостійно, а також для членів їхніх родин, які пересуваються в межах Співтовариства. Допомогу можуть отримувати такі категорії:
1 QJ 1971 L 149.
161
- працюючі за наймом і самостійно, які підпадають під статті закону однієї або кількох держав ЄС, є громадянами однієї з країн Співтовариства або особами без громадянства чи біженцями, що мешкають на території однієї з країн-членів, а також їхні сім'ї і одинокі люди1;
- особи, що залишилися після смерті свого чоловіка чи дружини, який чи яка працювали за наймом або самостійно і підпадали під законодавство однієї або кількох країн ЄС, незалежно від їхнього громадянства, коли такі особи самі є громадянами однієї з країн Співтовариства, особами без громадянства або біженцями, що проживають на території будь-якої країни-члена2;
- державні службовці й такі, що за законом розглядаються як державні службовці, діяльність яких підпадає під законодавство однієї з країн ЄС3.
Система, передбачена Регламентом, розраховна на те, що незважаючи на країну перебування, діяти повинно законодавство держави, де працююча за наймом або самостійно особа займається економічною діяльністю. Однак численні застереження і процедури пом'якшують такий підхід4.
Соціальна допомога, яка є частиною загальних або спеціальних програм з частковими внесками або без них, охоплює захворювання або материнство; інвалідність; субсидії для вдови або вдівця; старість і смерть; професійні захворювання і нещасні випадки; безробіття; допомогу багатосімейним5.
Однак не включені соціальна та медична допомога, субсидії для жертв війни, соціальні програми для державних службовців та тих, хто прирівнюється до них6. У зв'язку зі змінами характеру і рамок соціальної допомоги Комісія вважає за необхідне щороку переглядати Регламент 1408/71 (ЄС). На час написання цієї книги останньою поправкою був Регламент 1945/93 (ЄС)7.Процедури впровадження Регламента 1048/71 (ЄС) містяться у Регламенті 574/72 (ЄС), який стосується обрахунку
1 Ст.2(1).
2 Ст.2(2).
3 Ст.2(3).
Опустимо детальний розгляд цих винятків і процедур.
5 Ст.4(1).
6 Ст.4(4).
7 OJ 1991 L 181.
162
середньої величини допомоги готівкою або натурою, процедури сплати і недопущення дублювання допомоги1.
Оскільки до Регламента 1408/71 (ЄС) і Регламента 574/72 (ЄС) безліч разів вносилися поправки після того, як вони були вперше опубліковані, Комісія запропонувала консолідований варіант текстів, щоб зробити їх зрозумілими і запропонувати їх загальний огляд2.