РОЗДІЛ І СВОБОДА ПЕРЕСУВАННЯ ТОВАРІВ
Договором про ЄС утворюється Європейське Співтовариство, яке охоплює усі форми економічної діяльності, крім видобутку та операцій з вугіллям, сталлю і ядерною енергетикою.
Його найближчою метою є створення спільного ринку для усіх видів економічної діяльності. Згідно ст. 7а "внутрішній ринок має включати увесь простір без внутрішніх кордонів, у якому відповідно до положень цього Договору забезпечується вільний рух товарів, людей, послуг і капіталів".З метою створення спільного або внутрішнього ринку між країнами ЄС необхідно було усунути не лише такі очевидні перепони для свободи торгівлі як тарифи і квоти, але й приховані — "нетарифні" бар'єри. Це могли бути звичайні протекціоністські механізми захисту власного товаровиробника і постачальника від іноземної конкуренції або просто результати обставин, коли незалежні країни проводили свою власну політику, по-різному розвиваючи національне законодавство й адміністративну практику.
Наприклад, розбіжності у праві щодо товарних знаків і патентів могли бути перешкодою для вільного руху промислових товарів між країнами, а відмінності у професійній структурі і нормах поведінки могли стати на заваді особам, які мали намір практикувати в іншій країні. Фізичні особи і компанії також можуть створювати бар'єри для свободи пересування товарів і послуг тощо, коли вони, наприклад, домови-
95
лися не конкурувати на тому самому ринку. Завданням Договору про ЄС є усунення усіх цих перешкод і створення єдиного ринку в рамках Співтовариства, вільного від усіх внутрішніх торгових обмежень, і побудова єдиного торгового бар'єру. Спільний ринок має створюватися шляхом усунення перешкод, перелічених у ст. 3:
а) ліквідація між країнами ЄС мита і обмежень на імпорт
та експорт товарів, а також усіх інших заходів, що мають
подібний ефект;
б) скасування між членами Співтовариства усіх пере
шкод для вільного руху людей, товарів, послуг і капіталів;
в) запровадження заходів щодо в'їзду і переміщення
людей всередині ринку, що передбачено ст. 100с;
г) створення неспотвореної системи, що забезпечує збе
реження конкуренції на внутрішньому ринку;
д) зближення законодавства країн ЄС для функціону
вання Спільного ринку.
Ст.З встановлює чотири основні свободи торговельного права Співтовариства: необхідність запровадження антимонопольно! політики та норм, що регламентують конкуренцію на внутрішньому ринку; в ній містяться також посилання на необхідність зближення (гармонізації) законодавства.
У цій частині книги буде розглянуте кожне з цих питань. Однак слід зауважити: якщо чотири загальні категорії — товари, люди, послуги і капітал — охоплюють усі можливі форми економічної діяльності, кордони між ними не завжди чіткі. Тому категорії "люди" і "послуги" розглядатимуться у розділах "Робоча сім'я", "Заснування", "Послуги", водночас правила руху грошей (хоча й підпадають під категорію "капітал") заторкуватимуться у "фінансових послугах", де ідеться про самоінвестування.
Цей розділ має на меті представити право ЄС щодо свободи пересування товарів, містить низку положень, які стосуються свободи пересування товарів на внутрішньому ринку, загрозам і впливам, що регулюються статтями Договору про ЄС:
а) митні бар'єри у торгівлі: ст.12 та 92;
б) дискримінаційні фізичні та технічні перепони у тор
гівлі: ст.ЗО — 36;
в) державні монополії комерційного характеру: ст.37;
г) державна допомога: ст.92 — 94.
96