Принцип правової визначеності

Застосування права у конкретній ситуації має бути передбачуваним4. З цього загального принципу юридичної визначеності випливають інші норми:

1. Повага до набутих прав: набуте законне право не може бути скасованим.
   У свою чергу в рамках загального принципу правової визначеності діє правило, згідно якого справа повинна розглядатися у рамках законодавства, що існувало на момент подій, а не на підставі пізніших можливих змін чи доповнень до нього5.
2. Відсутність зворотної сили: закон не може застосовуватися до особи, яка не могла знати про його існування. Зокрема, визнається, що кримінальні злочини не можуть визнаватися такими через посилання на зворотну дію6.
3. Виправдані очікування: особа має право діяти (займатися підприємництвом), слушно розраховуючи на те, що існуюче законодавство буде застосовуватись і надалі7.

1              Див. справу 115/80, Demont [1981] ECR 3147.

2              Див. справу 11/79, AM amp; Europe Ltd [1982] ECR 1575.

3              Див. справу 374/87, Orkam [1989] ECR 3283.

4              Див. справу 78/74, Deuka [1975] ECR 421; справа 43/75, Defrenne [1976]

ECR 455; спільні справи 66, 127, 128/77, Salurai [1980] ECR 1237.

5              Див. справу 12/71, Henck [1971] ECR 743, а також справу 80/86, ECR

3969.

6              Див. справу 63/83, Kirk [1984] ECR 2689.

Див. справу 112/77, Topfer [1978] ECR 1019. Стислий виклад випадків, коли принцип застосовується до гарантій, наданих компетентним органом ЄС, див. у справі Т-123/89, Chomel [1991] ECR 11—0000.

93

4)              Зрозуміла мова: рішення суду повинно повідомлятися

зацікавленій особі мовою, яку вона розуміє1.

5)              Право давності: не можна вважати документ неза

конним, вимагати покарання або виконання зобов'язання після

того, як пройшло дуже багато часу2.