Рекомендація до питання 4

Законодавством Європейського Союзу не врегульовано таке питання, як розмір страхових платежів по окремих видах страхування. Визначення цих показників залишено за розсуд конкретної держави-учасниці.

Що стосується України, то доцільно було б переглянути ці суми для визначення балансу між метою, що переслідується (належний захист інтересів третіх осіб, що постраждали внаслідок дорожньо-транспортної пригоди), та засобами, що використовуються для її досягнення (страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів та зокрема розмір страхових платежів за договорами страхування).

Рекомендація до питання 5

Українське законодавство містить певні специфічні положення щодо впорядкування діяльності страхового посередництва, які, враховуючи економічну ситуацію, що склалась в Україні, а також відносну нестабільність ринку страхових послуг, на даний момент є цілком виправданими.

Однак в той же час ці вимоги створюють суттєві перешкоди безпосередньому доступу іноземних страхових посередників до українського ринку страхових послуг. І, беручи до уваги досить низьку місткість українського перестрахового ринку, доцільно було б у майбутньому обрати підхід до поступової лібералізації цього ринку.

В Європейському Союзі питання доступу страхових посередників-нерези-дентів регулюються положеннями Директиви 77/92/ЕЕС від 13 грудня 1976 року щодо заходів, спрямованих на спрощення ефективного користування свободою здійснення підприємницької діяльності та свободою надання послуг у діяль-

9 Див. схеми розмежування розмірів мінімальних страхових сум у питанні 2: щодо відсутності розмежування розмірів мінімальних страхових сум на випадок заподіяння шкоди одній та кільком особам внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

10  Ч. 2 та 3 п. З постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок і умови проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів».

178

ності страхових агентів та брокерів (ех І8ІС Огоир 630) та, зокрема, перехідні заходи щодо такої діяльності.

Крім того, застосовується також принцип недискримінації, який полягає у забороні будь-якої дискримінації щодо здійснення підприємницької діяльності та надання послуг за ознакою національності [приналежності]»11.

Передбачено також обов'язок держав-членів Європейського Союзу вжити відповідних заходів, спрямованих на забезпечення здійснення на їх території підприємницької діяльності та надання послуг фізичними особами та компаніями і фірмами, які бажають самостійно вести діяльність, визначену у статті 2 Директиви [діяльність страхових посередників]12.

Таким чином, передбачено два способи ведення посередницької діяльності як фізичними, так і юридичними особами:

—   здійснення підприємницької діяльності, що має характеристики:

—   постійності, тривалості, періодичності, регулярності посередництва;

—   присутності на території держави ведення посередницької діяльності;

—   надання послуг, що має характеристики:

—   тимчасовості ведення посередницької діяльності на території відповідної держави, як з присутністю на території держави, де ведеться посередницька діяльність, так і без такої присутності.

Українським аналогом «здійснення підприємницької діяльності» у даному випадку є закріплений на законодавчому рівні механізм здійснення посередницької діяльності через відкриття постійного представництва (філії). Надалі доцільно було б дозволити страховим посередникам — нерезидентам користуватись «свободою надання послуг», що реалізуватиметься у тимчасовому здійсненні посередницької діяльності без обов'язкового відкриття постійного представництва в Україні. Цей механізм буде більш привабливим для іноземних перестрахових брокерів.

Запорукою ж належного ведення посередницької діяльності будуть вимога дотримання належних професійних критеріїв13 та вимога дотримання належної процедури приходу на ринок14.

Відповідно до вищезазначеного пропонується: привести положення Закону України «Про страхування», що регулюють питання ведення діяльності страховими посередниками — нерезидентами (ч.9 статті 15), та відповідні положення постанови Кабінету Міністрів України № 747 «Про впорядкування діяльності страхових брокерів» у відповідність з вимогами європейського права, зокрема з положеннями Глави 3 Розділу НІ Частини Третьої Договору про заснування Європейського Співтовариства, якою визначено основні умови реалізації «свободи надання послуг», та Директивою Ради 77/92/ЕЕС.