КОМПЕТЕНЦІЯ СПІВТОВАРИСТВА УКЛАДАТИ МІЖНАРОДНІ УГОДИ

Цей підхід базується на положенні установчих Угод, відповідно до яких кожне Співтовариство є здатним встановлювати відносини з деякими міжнародними організаціями та укладати деякі види міжнародних угод.

Оскільки договірна компетенція Співтовариств обмежується спеціальними видами угод, то вони можуть її використовувати тільки для укладання договорів та угод, передбачених в установчих документах. Так кожне Співтовариство має компетенцію укладати угоди про приєднання1, об'єктом

1 Ст. 237 (ЄС), ст.98 (ЄОВС), ст.206 (Євратом).

346

яких є вступ нових членів до організацій. А у випадках з ЄС та Євратомом1 — угоди про асоціацію, які мають на меті встановити спеціальні відносини, не передбачаючи повного членства у Співтовариствах. До того ж ЄС має повноваження на укладання торговельних угод2, а Євратом3 — угод або контрактів з країнами-нечленами, міжнародними організаціями і навіть з окремими особами з країн-нечленів у контексті діяльності спільного ринку з атомної енергії.

Оскільки компетенція Співтовариства — це повноваження, надані йому установчими угодами за рахунок повноважень країн-членів, проблемою є взаємодія між наданою (Співтовариство) та первинною (держава) компетенціями. Таким чином, можна відокремити виключну компетенцію Співтовариства, конкуруючу компетенцію та спільну компетенцію. Однак, незалежно від існування компетенції Співтовариства, результатом передачі компетенції є те, що країни-члени, залишаючись суверенними, мають первісне право до моменту, коли використовується виключна компетенція Співтовариства4.

Угоди про приєднання, хоч і укладаються Співтовариством, мають бути підписані усіма дійсними членами й тими, хто приєднується, і вони, звичайно, можуть бути розірвані через вето країни-члена або через відмову Європарла-мента дати на них свою згоду. У зв'язку з їхньою конституційною природою вони відносяться до іншого виду угод, однак з точки зору Співтовариства можуть розглядатися як такі, що стосуються спільної компетенції. З точки зору країн, що приєднуються, а також країн-членів, вони репрезентують реалізацію суверенних повноважень, які, стосовно цих останніх, не зводяться до простого голосування.

Угоди про асоціацію стосуються спільної компетенції Співтовариства, країн-членів та асоційованих країн.

Згідно судових рішень5, Співтовариство має виключну компетенцію у сфері торговельної політики. Як було під-

1              Ст. 131 - 136 та 238 (ЄС), ст.206 (Євратом).

2              Ст. 111 — 113 (ЄС).

3              Ст. 101 (ЄС).

4              Спільні справи 3, 4 та 6/76, Kramer [1976] ECR 1279.

5              Див. справу 22/70, Commission v. Council (справа ERTA) [1971] ECR

263, а також справи, вказані нижче.

347

креслено у компетентній думці Суда ЄС1, угоди з кредитування експорту в рамках Організації економічного співробітництва та розвитку були тісно пов'язані з експортною торгівлею і, таким чином, підпадали під дію Угоди про ЄС. Тим самим не бралося до уваги твердження щодо можливої паралельної (або конкуруючої) компетенції, притаманної країнам-членам. Таким чином, як визнав суд, країни-члени повинні утримуватись від конкуруючих дій.

На закінчення наголосимо, що тоді як установчі угоди встановлюють рамки для зовнішніх відносин, а також правила стосовно виключної компетенції Співтовариства, процес ще еволюціонує, і первісна компетенція країн-членів, яка ще залишилася за межами установчих угод, має до деякої міри відношення до угод, що підпадають під компетенцію Співтовариства.

Думка 1/75, Law Cost Standard Opinion [1975] ECR 1335-1364; див. також справу 41/76, Criel (nee Donckerwolke) [1976] ECR 1921 at 1936; справу 52/77, Cayrol [1977] ECR 2261; справу 179/78, Rivoria [1979] ECR 1147. 2

Див. також E.McGovern, C.Stanbrook amp; LW.N.Hawkes "Exrernal Relations", Law of the European Communities, Vol. 51 Halsbury's Jaws of England (4th ed.), 477.

3 Австрія, OJ 1972 L 300/2; Фінляндія, OJ 1973 L 328/2; Ісландія, OJ 1972 L 301/2; Норвегія, 01 1973 L 171/2; Португалія, OJ 1972 L 301/16: Швеція, О J 1972 L 300/97; Швейцарія, OJ 1972 Д 300/189. Див. справу 218/83, Les Rapides Savoyards Sari [1984] ECR 3105.

Тобто Кіпр, Мальта, Турція (Греція 1963—1981).

Див. нижче.

окремими країнами Латинської Америки і країнами Карта-хенської групи1. Однак найбільш помітною з точки зору кількості та географічних меж є Ломейська конвенція про партнерство, яка охоплює 70 країн Африки, Карибського басейну та Тихого океану (АКТ).

Співтовариство також веде переговори щодо тарифів у рамках ГАТТ і бере участь в роботі ОЕСР, використовуючи світову та регіональну торговельні платформи для просування та захисту своїх інтересів.