Діяльність та акти Парламентської асамблеї Ради Європи
Компетенція Парламентської асамблеї Ради Європи (далі - ПАРЄ) регламентується Статутом Ради Європи, міжнародно-правовими актами, прийнятими в рамках РЄ, та Правилами процедури ПАРЄ[194].
Парламентська асамблея уповноважена обговорювати будь-які питання та приймати рекомендації щодо будь-якого питання, які відповідають меті і компетенції Ради Європи, визначеним у главі і Статуту. ПАРЄ проводить щорічні сесії, що складаються із чотирьох тижнів пленарних засідань. Національні парламенти кожної держави-члена Ради Європи обирають до ПАРЄ своїх представників (їх повноваження діють протягом однієї сесії). На сесії ПАРЄ обирає Голову Асамблеї, Генерального секретаря Ради Європи, суддів Європейського суду з прав людини, Комісара Ради Європи з прав людини.Підготовкою роботи Асамблеї займаються 10 різних комітетів: комітет з політичних питань, з юридичних питань і прав людини, економічних питань і розвитку, соціальних питань і охорони здоров’я та сім’ї, з питань міграції біженців і демографії, з питань культури, освіти, з питань навколишнього середовища та сільського господарства, з питань рівних можливостей для жінок і чоловіків; з правил процедури та імунітетів; з питань дотримання обов’язків і зобов’язань державами-членами Ради Європи (комітет з моніторингу). Для впорядкування роботи Асамблеї між сесіями створюється Постійний комітет ПАРЄ. Для вирішення конкретних завдань і реалізації різних цільових програм ПАРЄ може утворювати тимчасові спеціальні комітети (ad hoc).
Основну діяльність у сфері забезпечення прав людини провадять два Комітети ПАРЄ ~~ Комітет з юридичних питань і прав людини та Комітет з моніторингу.
Комітет з юридичних питань і прав людини[195] уповноважений розглядати дуже широке коло юридичних питань, щодо яких він отримав мандат від ПАРЄ на ґрунтовні дослідження, що згодом будуть покладені в основу резолюцій і рекомендацій державам ~ членам РЄ та структурним підрозділам РЄ[196].
Окрема сфера його діяльності пов’язана із ЄКПЛ 1950 р. Комітет постійно працює над удосконаленням механізму забезпечення прав людини: щодо впровадження зобов’язань стосовно «нових» прав людини, участі Європейського Союзу у ЄКПЛ, національної імплементації норм і прецедентно! практики Суду з прав людини[197]. Комітет уповноважений також екзаменувати кандидатів у судді Європейського суду з прав людини перед їх обранням ПАРЄ.Комітет з моніторингу[198] збирає та обробляє інформацію про стан виконання певною державою або групою держав своїх міжнародних зобов’язань. Кожного року Комітет готує звіт ПАРЄ про прогрес наглядової процедури і раз на два роки - звіт за результатами моніторингу однієї конкретної держави. Якщо Комітет доходить негативних висновків щодо певної держави, вона може очікувати такої реакції з боку Парламентської асамблеї: 1) ухвалення відповідної резолюції, в який констатується незадовільний стан виконання зобов’язань і містяться конкретні вимоги до держави усунути виявлені недоліки; 2) незатвердження повноважень Парламентської делегації даної держави або тимчасове припинення її повноважень; 3) звернення до Комітету міністрів з рекомендацією про можливе виключення даної держави з членства ^ади Європи на підставі ст. 8,9 Статуту Ради Європи[199].
Юридичні акти ПАРЄ. Відповідно до Статуту Ради Європи та власних Правил процедури, ПАРЄ приймає такі акти: резолюції, рекомендації, накази (приписи), висновки. Відразу слід зазначити, що вони не є юридично обов’язковими для держав-членів (що притаманно практиці багатьох міжнародних організацій).
Резолюції - це акти, в яких містяться рішення П АРЄ з питань, віднесених до її компетенції, а також виражаються її власні погляди215.
Рекомендації- це акти, що вміщують пропозиції, адресовані Комітету міністрів, імплементація яких знаходиться в межах компетенції урядів держав-членів217.
Приписи (накази) містять вказівки, інструкції, які Асамблея надає одному або декільком зі своїх комітетів, і є обов’язковими для них218.
- Прикладом такого акту є Резолюція ПАРЄ 1253(2001)1 “Скасування смертної кари державами-спостерігачами Ради Європи” від 25 червня 2001 р. В ній, зокрема, зазначається: “ 1. Парламентська асамблея Ради Європи підтверджує своє ставлення до виняткової міри покарання. Асамблея вважає, що смертна кара не повинна бути узаконеною у сучасних цивілізованих суспільствах...
- Асамблея вимагає від Японії та Сполучених Штатів Америки (ці держави обрали статус спостерігачів): І) встановити без виключення мораторій на виконання покарань, II) зробити необхідні кроки для скасування смертної кари до 01.2003 р.
- Асамблея вирішує прийняти необхідні заходи щоб допомогти Японії і США встановите мораторій на виконання покарань і скасувати смертну кару...”
- Для порівняння можна навести Рекомендацію ПАРЄ 1522 (2001) 1 “Скасування смертної кари державами-спостерігачами Ради Європи” від 25 червня 2001 р. “Парламентська асамблея, відповідно до Резолюції 1253 (2001)1 щодо скасування смертної кари в держа- вах-спостерігачах Ради Європи, рекомендує Комітету міністрів:
ї, ініціювати діалог з Японією і США щодо вимог Асамблеї про термінове поліпшення умов утримання осіб, засуджених до смертної кари та встановлення мораторію на виконання покарань із подальшим скасуванням смертної кари в обидвох країнах;
- визначити, які заходи Комітету міністрів могли б прискорити реалізацію Резолюції
1253 (2001)1;
- встановити, на майбутнє, щоб статус спостерігачів надавався тільки тим країнам, які
запровадили мораторій на виконання покарання чи взагалі скасували смертну кару”.
- Ілюстрацією такого акту може слугувати Припис ПАРЄ 574 (2001)1 “Скасування смертної кари державами-спостерігачами Ради Європи” від 25 червня 2001 р.
“1. Парламентська асамблея, посилаючись на Резолюцію 1253 (2001) щодо скасування смертної кари в державах-спостерігачах Ради Європи, вирішує приділити особливу увагу стану вирішення питання зі смертною карою в процедурах, що відносяться до надання статусу спостерігача в Асамблеї чи Раді Європи, і ирислуховуватись до думки Комітету з юридичних справ і прав людини в кожній з таких процедур.
- Асамблея наказує Комітету з юридичних питань і прав людини та Комітету з політичних питань вступити в діалог з парламентарями Японії та Сполучених Штатів Америки для того, щоб підтримати законодавців в їхньому прагненні встановити мораторій на покарання і скасувати смертну кару, і для того, щоб переконати супротивників реформи шляхом переговорів.
- Асамблея наказує Комітету з юридичних справ і прав людини поінформувати її щодо прогресу чи відсутності прогресу у реалізації вимог Асамблеї до Японії і США, в межах строків, зазначених в Резолюції 1253 (до 1.01.2003)” .
Наведені приклади свідчать про те, що навіть стосовно одного і того ж питання ПАРЄ може приймати різні за юридичними значеннями акти, залежно від того, якому суб’єкту вони адресовані.
Висновки - це акти, в яких викладається позиція ПАРЄ з питань, що надсилаються Комітету міністрів і стосуються прийняття нових членів до Ради Європи, проектів конвенцій, бюджетних питань тощо[200].