<<
>>

8.3.1. Свобода ділового заснування компаній

Свобода ділового заснування компаній в ЄС має деякі  особ- ливості   правового регулювання  в законодавстві  Співтоварис- тва. Законодавство Співтовариства про компанії  не  є єдиним в усіх державах-членах  ЄС , а тільки гармонізовано  в окремих сферах, що лиш е полегшує реалізацію свободи ділового засну- вання компаній на території ЄС.

До  "компаній і  фірм" у значенні ст. 48 Договору про Спів- товариство також відносять товариства без права здійснення економічної діяльності,  якщ о буде визнано,  що їх діяльність має економічний/комерційни й характер, тобто, здійснюється з метою одержання прибутку.

Як вже зазначалося вище, якщ о компанію засновано відпо- відно до законодавства держави-члена ЄС, вона має  зареєстро- ване місце знаходження і здійснює економічну діяльність на території ЄС, тоді вона має право користуватися  свободою діло- вого заснування згідно зі ст.ст. 43, 48 Договору про Співтова- риство.

ЄСП у справі Segers1 визначив, що свобода ділового заснуван- ня поширюється навіть на компанії, які не здійснюють економіч- ної діяльності в державі-члені, де вони мають місце ділового заснування, але водночас функціонують у формі агентства, філії

1  Див.: Справа 79/85, Segers (1986) EC R 2375; (1987) 2  CML R 247.

108

або дочірнього підприємства з іншої держави-член а ЄС. Одна к подібне право "вторинного ділового заснування" дозволяється тільки коли компані я зареєстрована і має основн е місце здій- сненн я економічної діяльності в одній з держав-члені в ЄС.

ЄС П постійно намагався усунути будь-які  дискримінаційн і обмеженн я на здійсненн я економічної  діяльності компаніями , що зареєстровані в іншій державі-члені ЄС. Так, у справі  Commis- sion v. France1  ЄС П заборони в дискримінаційн е оподаткуванн я відділень або агенцій європейських компаній. У цій справі ЄС П охарактеризував суть свободи ділового заснування компані й в ЄС таки м чином :  "ст.

43 Договору про Співтовариство ясн о надає суб'єктам підприємницько ї діяльності ЄС право обирати найзручнішу правову норму, відповідно до яко ї вон и бажають здійснювати свою економічн у діяльність в будь-якій державі- члені ЄС ,  і держава-чле н не має права обмежувати подібну свободу вибору".

Прикладо м  застосування заборонених недискримінаційни х національних заходів, що обмежують право вторинног о ділового заснування , є справа  Commission v.  Italy2.  У цій справі ЄС П підтримав позов Європейської Комісії про те, що положенн я законодавства Італії, яке дозволяє одержувати контракти на ство- ренн я програмного забезпечення для органів державної влади лиш е   компаніям , у яких більшість акцій контролюється дер - жавою , суперечить ст.ст. 43, 49 Договору про Співтовариство. ЄС П  підкреслив ,  що ,  незважаюч и н а те,  щ о ц е положенн я застосовується без обмежень для компані й як італійських, так й іноземних, таке недискримінаційне положення більшою мірою сприя є розвитку італійських компаній.

ЄС П у справі Daily MaiP. встановив певні обмеженн я свобо- ди ділового заснування для європейськи х компаній . Зокрема , в своєму рішенні ЄС П зазначив, що свобода ділового заснування не надає європейськи м компанія м права пересувати без обме- женн я з боку національних владних структур своє центральне управління і місце знаходження. Це обмеженн я  не означає, шо європейськ а компані я не може перемістити свій центральни й керівний орган в іншу державу-член ЄС згідно з правом Спів- товариства, але приймаюча держава-чле н ЄС має право вста- новлювати певні національні обмеженн я щодо такої компанії. Така ситуація пояснюєтьс я тим, що національні законодавства держав-члені в щодо місця інкорпорації або місцезнаходження

1 Див.: Справа 318/86, Commission v. France (1988) ECR 3559, (1989) 3 CML R 569.

2 Див.: Справа 3/88, Commission v. Italy (1989) ECR 4035.

3  Див.: Справа 81/87, R. v. HM Treasury and Commissioners of Inland Revenue, ex p.

Daily Mail General Trust PLC (1988) EC R 5483, (1988) 3 CML R 713.

109

центрального управління компаній ще не гармонізовано зако- нодавством  Співтовариства.

При вирішенні по справі Centros1   ЄС П визнав, що відмова будь-яко ї держави-член а  ЄС  у реєстрації  відділення  (англ. branch) європейської компанії під приводом охорони інтересів кредиторів, попередження шахрайства та обману суперечить принципа м   Внутрішнього ринку Співтовариства  і тому є не- законною . Держава-член  ЄС  повинна забезпечувати  охорону інтересів кредиторів та попередження шахрайства іншими за- собами, які не суперечать законодавству ЄС та не  обмежують свобод Внутрішнього ринку Співтовариства. У цій справі ЄС П просунувся ще на один крок уперед до повного скасування національних обмежень свободи пересування компаній та фірм у внутрішньому  ринку  Співтовариства.  Подальше  визнанн я повної свободи ділового  заснування компанії було підтверджено ЄС П у справі Uberseering2. У цій справі ЄС П визнав таким, що не відповідає праву Співтовариства відмову німецького суду визнати правосуб'єктність голландської компанії у німецькому праві тільки на підставах  того, що ця компанія була заснована на території Голландії. ЄС П визначив, що тільки мета охорони публічного  інтересу   (захист інтересів  кредиторів,  робітників тощо) може  виправдати обмеження свободи ділового заснування компаній на території ЄС.

<< | >>
Источник: Р.А. Петров. Право Європейського Союзу: Навчальни й посібни к / За заг. ред. Р.А. Петрова . — 2-г е вид . — К..: Істина , 2009. — 376 с.. 2009

Еще по теме 8.3.1. Свобода ділового заснування компаній:

  1. 8.3. Свобода ділового заснування у Співтоваристві
  2. Заснування підприємств
  3. Ділова репутація
  4. 6.4.7. Оподаткування компаній.
  5. Заснуванне „Головної Руської Ради“ у Львові. -
  6. Асоційована компанія
  7. 3.5. Реорганізація компаній
  8. 2.4. Процедурні правила застосування ст. 81 і ст. 82 Договору про заснування Європейського Співтовариства
  9. 3.4. Створення і функціонування компаній
  10. 5. Поняття та статус страхових компаній
  11. § 3. Особливості правового статусу офшорних компаній