ВИСНОВКИ З ТЕМИ
Отже, конституція — це нормативно-правовий акт, що має юридичні властивості за допомогою якого народ або органи держави, що виступають від його імені, закріплюють права і свободи людини і громадянина, основи громадянського суспільства, які охороняються державою, утверджують основні засади устрою суспільства і держави, визначають суб'єктів влади, а також механізм її організації і здійснення.
В конституційному праві розрізняють фактичну і юридичну конституції. Фактична конституція - це конституція, яка визначає і регулює реально існуючі суспільні відносини. Юридична конституція - це конституція, яка визначає майбутній бажаний суспільний устрій та шляхи його досягнення. Якщо фактична і юридична конституції співпадають, то конституційну систему називають реальною, а якщо не співпадають, то конституційну систему називають фіктивною. Конституція має свою класифікацію, наприклад, за терміном дії, за формою правління, за формою державного устрою, за політичним режимом, за порядком внесення змін, за формою прийняття, за порядком прийняття та ін.Сутність конституції виявляється в її функціях, які зумовлені її змістом, роллю щодо регулювання суспільних відносин, задоволення соціальних потреб. Функції конституції мають багато спільного з основними функціями права, більше того, вони базуються на них. За сферами впливу конституції на суспільні відносини насамперед розрізняють такі її функції, як політичну, економічну, соціальну, культурну, ідеологічну. При цьому функції конституції не вичерпуються регулюванням відносин у згаданих сферах. Конституції притаманні також установча, правотворча, системотворча, методологічна, прогностична та інші функції.
Прагнення України на початку 90-х рр. минулого століття стати незалежною суверенною державою об'єктивно спричинилося до початку процесу розробки і прийняття нової Конституції України. Пройшовши три етапи становлення, 28 червня 1996 р. була прийнята Конституція України, яку 12 липня 1996 р. урочисто підписали Президент України і Голова Верховної Ради України. Нині діюча Конституція України складається з преамбули, 15 розділів, 161 статті, та 16 перехідних положень.
Але, нажаль, норми Конституції України потребують доопрацювання, деталізації і навіть конкретизації на рівні законодавства і, певною мірою, на рівні підзаконних актів, насамперед відповідних актів, виданих вищими органами держави. Правотворчість, здійснювана на зазначених рівнях, має відбуватися виключно за змістом конституційних норм. Ця правотворчість, як зазначалось, має водночас характер застосування норм Конституції України. При цьому слід зважити на те, що чи не найважливішою стадією застосування конституційних норм є їх тлумачення відповідними органами державної влади.
Будемо сподіватися, що, незважаючи на всі труднощі, пов'язані із реалізацією конституційних норм Україна все ж, за підтримки молодих спеціалістів у галузі права, вийде із кризи та твердо стане на правовий шлях розвитку.