ТЕМА 16. Суди загальної юрисдикції в Україні

1. Поняття судів загальної юрисдикції та їх види.

2. Функції та повноваження судів загальної юрисдикції.

3. Основні засади судочинства в Україні.

Основні поняття та терміни:

Судова влада, судова система, правосуддя, судочинство, принципи судочинства, суд, суддя, конституційно-правовий статус суддів, народні засідателі, присяжні, професійні судді, недоторканість суддів, гарантії діяльності суддів, суди загальної юрисдикції, спеціалізовані суди, право на судовий захист, прокуратура, прокурор, система прокуратури України, функції прокурора, акти органів прокуратури.

1. За своєю суттю суди загальної юрисдикції є державними органами судової влади, уповноваженими здійснювати правосуддя відповідно до Конституції та законів України. Суди загальної юрисдикції різняться за своєю суттю, суб’єктами судочинства, формою судочинства, територією діяльності тощо.

Правосуддя в Україні, згідно з Конституцією України, здійснюється виключно судами, не допускається делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Правосуддя є видом державної діяльності, пов’язаним з вирішенням соціальних конфліктів, в основі яких лежить спір про право, шляхом розгляду на судових засіданнях цивільних, кримінальних та інших справ з додержанням встановленої законом процесуальної форми. А отже, при вивченні цієї теми необхідно зрозуміти роль та значення судів та правоохоронних органів України, визначити судову систему України та систему прокуратури України, основні принципи діяльності, функції, повноваження, судів та органів прокуратури, а також визначити роль та значення цих органів в системі органів державної влади.

Систему судів загальної юрисдикції складають:

1) місцеві суди;

2) апеляційні суди;

3) вищі спеціалізовані суди;

4) Верховний Суд України.

Місцевий суд є судом першої інстанції і розглядає справи, віднесені процесуальним законом до його підсудності.

Місцеві загальні суди розглядають цивільні, кримінальні, адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення у випадках та порядку, передбачених процесуальним законом.

Місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

Місцеві адміністративні суди розглядають справи адміністративної юрисдикції (адміністративні справи).

Підсудність окремих категорій справ місцевим судам, а також порядок їх розгляду визначаються процесуальним законом.

У системі судів загальної юрисдикції діють апеляційні суди як суди апеляційної інстанції з розгляду цивільних і кримінальних, господарських, адміністративних справ, справ про адміністративні правопорушення.

Апеляційними судами з розгляду цивільних, кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення є: апеляційні суди областей, апеляційні суди міст Києва та Севастополя, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим.

Апеляційними судами з розгляду господарських справ, апеляційними судами з розгляду адміністративних справ є відповідно апеляційні господарські суди та апеляційні адміністративні суди, які утворюються в апеляційних округах відповідно до указу Президента України.

До складу апеляційного суду входять судді, які мають стаж роботи на посаді судді не менше п'яти років, з числа яких призначаються голова суду та його заступники. В апеляційному суді, кількість суддів в якому перевищує тридцять п'ять, може бути призначено не більше трьох заступників голови суду.

У складі апеляційного суду можуть утворюватися судові палати з розгляду окремих категорій справ у межах відповідної судової юрисдикції. Судову палату очолює секретар судової палати, який призначається з числа суддів цього суду. Рішення про утворення судової палати, її склад, а також про призначення секретаря судової палати приймаються зборами суддів апеляційного суду за пропозицією голови суду.

Апеляційний суд:

1) розглядає справи відповідної судової юрисдикції в апеляційному порядку згідно з процесуальним законом;

2) у випадках, передбачених процесуальним законом, розглядає справи відповідної судової юрисдикції як суд першої інстанції;

3) аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює судову практику;

4) надає місцевим судам методичну допомогу в застосуванні законодавства;

5) здійснює інші повноваження, визначені законом.

Суддя апеляційного суду здійснює судочинство в порядку, встановленому процесуальним законом, а також інші повноваження, визначені законом.

Голова апеляційного суду:

1) представляє суд як орган державної влади у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами;

2) визначає адміністративні повноваження заступників голови апеляційного суду;

3) контролює ефективність діяльності апарату суду, вносить Голові Державної судової адміністрації України подання про призначення на посаду керівника апарату суду, заступника керівника апарату суду та про звільнення їх з посад, а також про застосування до керівника апарату суду, його заступника заохочення або накладення дисциплінарного стягнення відповідно до законодавства;

4) видає на підставі акта про обрання на посаду судді чи звільнення судді з посади відповідний наказ;

5) повідомляє Вищу кваліфікаційну комісію суддів України про наявність вакантних посад у апеляційному суді в десятиденний строк з дня їх утворення;

6) забезпечує виконання рішень зборів суддів апеляційного суду;

7) контролює ведення та аналіз судової статистики, організовує вивчення та узагальнення судової практики, дбає про інформаційно- аналітичне забезпечення суддів з метою підвищення якості судочинства;

8) забезпечує виконання вимог щодо підвищення кваліфікації суддів апеляційного суду;

8-1) здійснює повноваження слідчого судді та призначає з числа суддів апеляційного суду суддів (суддю) для здійснення таких повноважень у випадках, передбачених процесуальним законом;

9) здійснює інші повноваження, визначені законом.

У системі судів загальної юрисдикції діють вищі спеціалізовані суди як суди касаційної інстанції з розгляду цивільних і кримінальних, господарських, адміністративних справ.

Вищими спеціалізованими судами є: Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України.

До складу вищого спеціалізованого суду входять судді, обрані на посаду судді безстроково, з числа яких призначаються голова суду та його заступники. У вищому спеціалізованому суді, кількість суддів у якому перевищує сорок п'ять, може бути призначено не більше трьох заступників голови суду.

У вищому спеціалізованому суді утворюються палати з розгляду окремих категорій справ у межах відповідної судової юрисдикції. Судову палату очолює секретар судової палати, який призначається з числа суддів цього суду. Рішення про утворення судової палати, її склад, а також про призначення секретаря судової палати приймаються зборами суддів вищого спеціалізованого суду за пропозицією голови суду. Секретар судової палати організовує роботу відповідної палати, контролює здійснення аналізу та узагальнення судової практики у справах, віднесених до компетенції палати, інформує збори суддів вищого спеціалізованого суду про діяльність судової палати.

Вищий спеціалізований суд:

1) розглядає справи відповідної судової юрисдикції в касаційному порядку згідно з процесуальним законом;

2) у випадках, передбачених процесуальним законом, розглядає справи відповідної судової юрисдикції як суд першої або апеляційної інстанції, а також розглядає справи у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні справи судом, якщо за результатами розгляду питання про допуск справи до провадження Верховного Суду України буде встановлено, що така справа підлягає розгляду вищим спеціалізованим судом;

3) аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює судову практику;

4) надає методичну допомогу судам нижчого рівня з метою однакового застосування норм Конституції та законів України у судовій практиці на основі її узагальнення та аналізу судової статистики; дає спеціалізованим судам нижчого рівня рекомендаційні роз'яснення з питань застосування законодавства щодо вирішення справ відповідної судової юрисдикції;

5) здійснює інші повноваження, визначені законом.

2. Основними функціями судової влади в Україні є здійснення право­суддя - цивільного, господарського, адміністративного і кримінального.

Функції судової влади не обмежуються лише функціями правосуддя. Вони є багатогранними і різноманітними.

Функції судової влади - це напрями і види діяльності судів у межах і порядку, передбачених Конституцією, законами та іншими нормативно- правовими актами України.

Цим функціям властиві загальні та спеціальні ознаки. Багатоманітність функцій не виключає можливості їх класифікації за такими критеріями як: суб’єкти; об’єкти; способи; форма; час; територія здійснення судочинства.

Звернення до суду громадян, організацій чи посадових осіб, які відповідно до закону не є учасниками судового процесу, з приводу розгляду конкретних справ судом не розглядаються, якщо інше не передбачено законом.

Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь- який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою завдання шкоди авторитету суддів чи впливу на безсторонність суду забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Для вирішення питань внутрішньої діяльності судів відповідно до Закону діє суддівське самоврядування.

У загальному вигляді основні засади, принципи здійснення правосуддя можна розглядати як закріплені Конституцією України або такі, що впливають з її норм основоположні правові ідеї, які визначають організацію й діяльність державних органів, що здійснюють судову владу.

3. Основними засадами судочинства є:

У законність;

У рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;

У забезпечення доведеності вини;

У змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;

У підтримання державного обвинувачування в суді прокурором;

У забезпечення обвинуваченому права на захист;

У гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;

У забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом;

У обов’язковість рішень суду.

Усі принципи судочинства України можна поділити на три групи:

1) загальні конституційні принципи правосуддя;

2) спеціальні міжгалузеві принципи, що визначають загальні засади судоустрою і правового статусу суддів судів загальної юрисдикції;

3) галузеві принципи цивільного, господарського, адміністративного та кримінального судочинства.

Скласти схеми:

■ Судова система України;

■ Система прокуратури;

■ Функції та повноваження судів України;

■ Функції та повноваження прокуратури України.

Теми рефератів і доповідей:

■ Конституційно-правовий статус судової влади України.

■ Конституційно-правовий статус прокуратури України.

■ Правова природа актів прокуратури України.

Тести для самоконтролю:

1) Судову систему України складають:

a) Суди загальної юрисдикції;

b) Конституційний Суд України;

c) Спеціалізовані суди України;

б) Верховний Суд України.

2) Судочинство в Україні провадиться:

a) Державною мовою;

b) Застосування інших мов у судочинстві здійснюється у випадках і порядку, визначених законом;

c) Особи, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право користуватися рідною мовою та послугами перекладача у судовому процесі;

б) Всі варіанти вірні.

3) Судді, обрані безстроково, перебувають на посаді судді до досягнення ними:

a) 50 років;

b) 55 років;

c) 60 років;

б) 65 років.

4) Систему судів загальної юрисдикції складають:

a) Місцеві суди, апеляційні суди, Апеляційний суд України;

b) Вищі спеціалізовані суди;

c) Верховний Суд України;

б) Конституційний Суд України.

5) Генеральний прокурор призначається на посаду та звільняється з

посади:

a) Президентом України;

b) Верховною Радою України;

c) Президентом України за згодою Верховної Ради України;

6) Верховною Радою України за згодою Президента України.

Література: нормативно-правова база [1];

основна [5].