ТЕМА 8. Громадянство України

1. Поняття і зміст громадянства. Конституційно-правове регулювання відносин громадянства в Україні.

2. Принципи громадянства України.

3. Підстави набуття громадянства України.

4. Припинення громадянства України; його підстави.

5. Порядок вирішення питань громадянства України.

Основні поняття та терміни:

Громадянство України: натуралізація, репатріація, оптація, філіація, право крові, право ґрунту, експатріація, денатуралізація, міжнародні акти, зміст права на громадянство, документи, які підтверджують громадянство, принципи набуття громадянства, територія держави, умови прийняття до громадянства, втрата громадянства, зміна громадянства.

1. Інститут громадянства сформувався у процесі буржуазних революцій під впливом теорії про природні і невідчужувані права людини, про рівні її громадянські і політичні права в суспільстві. Починаючі з Декларації Незалежності Сполучених Штатів Америки, держава почала визнавати людину вільним і рівноправним членом громадського суспільства, активним учасником здійснення суверенної влади держави. Громадянство України - правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках. Громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України.

Громадянами України є:

1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України;

2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" проживали в Україні і не були громадянами інших держав;

3) особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис "громадянин України", та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України;

4) особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України.

2. Законодавство України про громадянство ґрунтується на таких принципах:

1) єдиного громадянства - громадянства держави Україна, що виключає можливість існування громадянства адміністративно- територіальних одиниць України. Якщо громадянин

України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Якщо іноземець набув громадянство України, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України;

2) запобігання виникненню випадків безгромадянства;

3) неможливості позбавлення громадянина України громадянства України;

4) визнання права громадянина України на зміну громадянства;

5) неможливості автоматичного набуття громадянства України іноземцем чи особою без громадянства внаслідок укладення шлюбу з громадянином України або набуття громадянства України його дружиною (чоловіком) та автоматичного припинення громадянства України одним з подружжя внаслідок припинення шлюбу або припинення громадянства України другим з подружжя;

6) рівності перед законом громадян України незалежно від підстав, порядку і моменту набуття ними громадянства України;

7) збереження громадянства України незалежно від місця проживання громадянина України.

Громадянство є підставою, яка надає особі, що має статус громадянина. Можливість у повній мірі залучитися у політичне, економічне, правове та культурне життя суспільства і держави. Обсяг прав і свобод, якими особа може користуватися в окремій державі, а також обсяг обов’язків, що покладені на неї цією державою, перебуває у прямій залежності від наявності чи відсутності у особи статусу громадянина даної країни. Зміст громадянина становлять специфічні права та обов’язки: з одного боку - особи стосовно держави, а з другого - держави по відношенню до особи.

В межах України охорону прав громадян здійснюють відповідні органи державної влади, до яких слід віднести Президента України, Верховну Раду України, Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, Уряд України та інші органи виконавчої влади, систему органів судової влади, органи Прокуратури України, органи внутрішніх справ, органами місцевого самоврядування, іншими інституціями.

Основне місце серед конституційних норм належить нормам, що визначають принципи громадянства України. Юридичні норми, що регулюють відносини громадянства, прийнято поділяти на такі основні групи:

1) норми Конституції, що визначають основні засади громадянства України;

2) норми Закону Про громадянство України, що регулюють на основі Конституції порядок визнання, набуття і припинення громадянства України;

3) норми підзаконних актів, що регулюють процедурні питання порядку визнання, набуття і припинення громадянства України та інші питання, що безпосередньо пов’язані з громадянством (наприклад, порядок отримання свідоцтва про громадянство тощо).

3. Громадянство України набувається:

1) за народженням;

2) за територіальним походженням;

3) внаслідок прийняття до громадянства;

4) внаслідок поновлення у громадянстві;

5) внаслідок усиновлення;

6) внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування,

7) влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров'я, в дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім'ю або передачі на виховання в сім'ю патронатного вихователя;

8) внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки;

9) у зв'язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини;

10) внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства;

11) за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

Особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України. Особа, яка народилася на території України від осіб без громадянства, які на законних підставах проживають на території України, є громадянином України.

Особа, яка народилася за межами України від осіб без громадянства, які постійно на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства іншої держави, є громадянином України.

Особа, яка народилася на території України від іноземців, які на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства жодного з батьків, є громадянином України. Особа, яка народилася на території України, одному з батьків якої надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, і не набула за народженням громадянства жодного з батьків або набула за народженням громадянство того з батьків, якому надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, є громадянином України.

Особа, яка народилася на території України від іноземця і особи без громадянства, які на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства того з батьків, який є іноземцем, є громадянином України. Новонароджена дитина, знайдена на території України, обоє з батьків якої невідомі (знайда), є громадянином України.

Особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження.

Особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України" або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов'язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов'язання припинити громадянство всіх цих держав.

Іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов'язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства.

Дитина, яка народилася чи постійно проживала на території УРСР (або хоча б один з її батьків, дід чи баба народилися чи постійно проживали на територіях, і є особою без громадянства або іноземцем, щодо якого подано зобов'язання припинити іноземне громадянство, реєструється громадянином України за заявою одного з батьків або опікуна чи піклувальника

Дитина, яка народилася на території України після 24 серпня 1991 року і не набула за народженням громадянство України та є особою без громадянства або іноземцем, щодо якого подано зобов'язання припинити іноземне громадянство, реєструється громадянином України за клопотанням одного з її законних представників.

4. Підстави припинення громадянства України

Громадянство України припиняється:

1) внаслідок виходу з громадянства України;

2) внаслідок втрати громадянства України;

3) за підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

Громадянин України, який відповідно до чинного законодавства України є таким, що постійно проживає за кордоном, може вийти з громадянства України за його клопотанням.

Якщо дитина виїхала разом з батьками на постійне проживання за кордон і батьки виходять з громадянства України, за клопотанням одного з батьків разом з батьками з громадянства України може вийти і дитина.

Якщо один з батьків виїхав разом з дитиною на постійне проживання за кордон і виходить з громадянства України, а другий залишається громадянином України, дитина може вийти з громадянства України разом з тим із батьків, який виходить з громадянства України, за його клопотанням.

Підставами для втрати громадянства України є:

I. добровільне набуття громадянином України громадянства іншої держави, якщо на момент такого набуття він досяг повноліття.

Добровільним набуттям громадянства іншої держави вважаються всі випадки, коли громадянин України для набуття громадянства іншої держави повинен був звертатися із заявою чи клопотанням про таке набуття відповідно до порядку, встановленого національним законодавством держави, громадянство якої набуто.

Не вважаються добровільним набуттям іншого громадянства такі випадки:

а) одночасне набуття дитиною за народженням громадянства України та громадянства іншої держави чи держав;

б) набуття дитиною, яка є громадянином України, громадянства своїх усиновителів унаслідок усиновлення її іноземцями;

в) автоматичне набуття громадянином України іншого громадянства внаслідок одруження з іноземцем;

г) автоматичне набуття громадянином України, який досяг повноліття, іншого громадянства внаслідок застосування законодавства про громадянство іноземної держави, якщо такий громадянин України не отримав документ, що підтверджує наявність у нього громадянства іншої держави;

II. набуття особою громадянства України внаслідок обману, свідомого подання неправдивих відомостей або фальшивих документів;

III. добровільний вступ на військову службу іншої держави, яка відповідно до законодавства цієї держави не є військовим обов'язком чи альтернативною (невійськовою) службою.

5. Основні засади правового регулювання порядку вирішення питань громадянства визначені у Конституції України. Вирішення комплексу питань, пов’язаних з проблемами громадянства України віднесено законодавством до компетенції відповідних органів держави - Президента України, Спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань громадянства і підпорядкованих йому органів, Міністерством закордонних справ України. Прийняття рішень у питаннях громадянства становить прерогативу глави держави. Тому заяви про вирішення питань щодо громадянства подаються громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства на ім’я Президента України.

Скласти схеми:

■ Принципи громадянства України.

Теми рефератів і доповідей:

■ Громадянство України як складова правового статусу особи.

■ Набуття громадянства України: співвідношення Українського законодавства і міжнародного права.

■ Законодавство України про громадянство: етапи розвитку, шляхи вдосконалення.

Тести для самоконтролю:

1) Яке з наведених формулювань є визначенням поняття «Громадянин України»:

a) Всі особи, які проживають, або тимчасово перебувають на території України на законних підставах;

b) Особи, які перебувають в особливих правових зв’язках з Україною;

c) Сукупність осіб, які проживають в межах території нашої держави;

б) Сукупність осіб, які проживають в межах території України, за виключенням території Автономної республіки Крим.

2) Підставами щодо прийняття до громадянства України для

апатридів:

a) Отримання дозволу на імміграцію;

b) Подання декларації про відсутність іноземного громадянства;

c) Подання декларації про відсутність подвійного громадянства;

б) Подання декларації про зобов’язання припинити іноземне громадянство;

е) Подання декларації про наявність законних джерел існування.

3) Підстави щодо прийняття до громадянства України для іноземців:

a) Отримання дозволу на імміграцію;

b) Подання декларації про відсутність іноземного громадянства;

c) Подання декларації про відсутність подвійного громадянства;

б) Подання декларації про зобов’язання припинити іноземне громадянство;

е) Подання декларації про наявність законних джерел існування.

Література: нормативно-правова база [1; 7; 8; 9; 10; 11; 12];

основна [2; 3];

додаткова [15].