Стаття 136. Представницьким органом Автономної Респуб­ліки Крим є Верховна Рада Автономної Республіки Крим, депутати якої обираються на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Строк повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати якої обрані на черго­вих виборах, становить п’ять років. Припинення повноважень Вер­ховної Ради Автономної Республіки Крим має наслідком припинення повноважень її депутатів.

(Частина перша статті 136 в редакції Закону № 2952- VI від 01.02.2011)

Чергові вибори до Верховної Ради Автономної Республіки Крим відбуваються в останню неділю жовтня п ’ятогороку повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обраної на чергових виборах.

(Статтю 136 доповнено новою частиною згідно із Законом № 2952-УІ від 01.02.2011)

Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах своїх по­вноважень приймає рішення та постанови, які є обов’язковими до виконання в Автономній Республіці Крим.

Урядом Автономної Республіки Крим є Рада міністрів Автоном­ної Республіки Крим. Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим призначається на посаду та звільняється з посади Верховною Радою Автономної Республіки Крим за погодженням із Президентом України.

Повноваження, порядок формування і діяльності Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим визначаються Конституцією України та закона­ми України, нормативно-правовими актами Верховної Ради Авто­номної Республіки Крим з питань, віднесених до її компетенції.

Правосуддя в Автономній Республіці Крим здійснюється судами, що належать до єдиної системи судів України.

Незважаючи на те, що Україна є унітарною державою, наяв­ність в її складі особливого територіального суб’єкта — АРК з окре­мими елементами державного суверенітету зумовлює функціону­вання в ньому системи органів публічної влади, які відрізняються від таких, що діють в інших адміністративно-територіальних оди­ницях України.

Частина перша коментованої статті визначає Верховну Раду АРК представницьким органом автономії. Відповідно до ст.

Те, що Верховна Рада АРК не є парламентом у звичайному розумінні, а лише територіальним представницьким органом, окрім формального критерію — таким його не визнає Конституція, мож­на довести шляхом аналізу правової природи нормативних актів, що їх видає цей орган. Конституція встановлює правило, згідно з яким у межах своїх повноважень цей орган видає рішення та по­станови. Це положення конкретизується ч. З та ч. 4 ст. 10 Закону України «Про Верховну Раду Автономної Республіки Крим» від 10 лютого 1998 р. № 90/98-ВР, згідно з якими Верховна Рада Авто­номної Республіки Крим з питань, що мають нормативно-правовий характер, приймає постанови, а з питань організаційно-розпо­рядчого характеру — рішення. Постанови та рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим приймаються на її засіданні відкритим або таємним голосуванням більшістю голосів депутатів від загального складу Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Зазначені акти є обов’язковими до виконання в АРК.

Отже, Закон як акт вищої юридичної сили серед актів, що при­ймає Верховна Рада АРК, відсутній. З точки зору доктрини це означає, що акти АРК, у т. ч. Верховної Ради АРК, вбудовані в єди­ну систему нормативно-правових актів України. Саме тому гово­рити про наявність в Україні двох рівнів правової системи, що ха­рактерно для федеральних держав, немає ніякого сенсу.

Підтвердженням цієї позиції може служити п. 2.1 мотивуваль­ної частини рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2001 р. № 1-рп/2001 (справа про правові акти Верховної Ради Авто­номної Республіки Крим), згідно з яким «за Конституцією України тільки Верховна Рада України є парламентом (ст.

У частині першій коментованої статті встановлюються за­гальні засади формування Верховної Ради АРК, а також те, що до її складу входять депутати. Підкреслюється, що депутати пред­ставницького органу автономії обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Детальний порядок обрання вказаних депутатів регламентується Законом України «Про вибори Верховної Ради Автономної Рес­публіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських го­лів». Відповідно до ч. 5 ст. 16 вказаного Закону загальний склад (кількість депутатів) Верховної Ради АРК визначається Консти­туцією Автономної Республіки Крим. На сьогодні згідно з ч. 1 ст. 22 Конституції АРК він становить 100 депутатів.

Положеннями коментованої статті встановлюється 5-річний строк повноважень Верховної Ради АРК, депутати якої обрані на чергових виборах. Таке формулювання дає підстави для висновку, що строк повноважень Верховної Ради АРК може бути менший за п’ятирічний у разі позачергових виборів, які призначаються Верхов­ною Радою України у випадку дострокового припинення повно­важень депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

Чергові вибори депутатів Верховної Ради Автономної Респуб­ліки Крим проводяться у зв’язку із закінченням визначеного Конституцією строку повноважень депутатів Верховної Ради Ав­тономної Республіки Крим і відбуваються в останню неділю жов­тня п’ятого року повноважень Верховної Ради Автономної Рес­публіки Крим, обраної на чергових виборах.

У зв’язку з тим, що депутати Верховної Ради АРК мають пред­ставницький мандат, Конституція України логічно передбачає, що припинення повноважень представницького органу автономії тягне за собою припинення повноважень її депутатів. При цьому припи­нення повноважень депутатів Верховної Ради АРК відбувається з моменту відкриття першої сесії Верховної Ради АРК нового скли­кання, за винятком випадків дострокового припинення повноважень представницького органу автономії, яке може здійснюватися Верхов­ною Радою України за наявності висновку Конституційного Суду України про порушення Верховною Радою АРК Конституції Укра­їни або законів України (п.

Коментована стаття також окреслює статус Ради міністрів АРК, яка визначається як Уряд автономії. Застосування терміна «Уряд Автономної Республіки Крим» свідчить не тільки про на­лежність Ради міністрів АРК до органів виконавчої влади, а й про те, що цей орган є вищим стосовно інших органів виконавчої влади автономії (міністерств АРК, республіканських комітетів АРК, інших органів виконавчої влади АРК).

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Конституції Автономної Республіки Крим Рада міністрів АРК формується Верховною Радою АРК на термін її повноважень, відповідальна перед нею і очолюється Головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Голова Ради міністрів АРК представляє Раду міністрів АРК у відносинах з Президентом України, Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, центральними та місцевими органами вико­навчої влади України, органами місцевого самоврядування, під­приємствами, установами і організаціями, громадянами, їх об’єд­наннями, посадовими особами; органами інших держав, їх регі­онів, об’єднань громадян, установ, організацій; з міжнародними організаціями; організовує діяльність Ради міністрів АРК.

При цьому порядок призначення та звільнення з посади Голови Ради міністрів АРК свідчить про намагання законодавця забезпечити додаткові механізми контролю над діяльністю публічних інститутів у цьому територіальному утворенні. Адже Верховна Рада АРК, реалі­зовуючи свої повноваження, призначає та звільняє з посади Голову Ради міністрів АРК лише за погодженням із Президентом України.

Частина п’ята коментованої статті акцентує увагу на тому, що повноваження, порядок формування і діяльності Верховної Ради АРК і Ради міністрів АРК визначаються Конституцією та закона­ми України, нормативно-правовими актами Верховної Ради АРК з питань, віднесених до її компетенції.

Конституція Автономної Республіки Крим у ст. 26 досить де­тально встановлює повноваження Верховної Ради АРК, закріплю­ючи, що вона вирішує питання, віднесені Конституцією України, Конституцією Автономної Республіки Крим і законами України до відання АРК, за винятком тих, щодо яких рішення приймаються республіканським (місцевим) референдумом або Радою міністрів АРК та іншими органами виконавчої влади АРК.

Що стосується компетенції Ради міністрів АРК, то згідно зі ст. 38 Конституції Автономної Республіки Крим вона здійснює виконавчі функції та повноваження з питань, віднесенихдо самостійного відання Автономної Республіки Крим, а також здійснює державні виконавчі функції, делеговані відповідно до Конституції України.

Зауважимо, що принципові відмінності АРК від аналогічних утворень, характерних для федерацій, серед іншого, полягають у тому, що в ній відсутній інститут глави даного утворення. Таким чином, система органів, характерних ддя державного утворення, обмежується законодавцем. У доктринальному плані цей факт не просто обмежує суверенітет утворення, а свідчить про його від­сутність, що поряд з іншими факторами (єдина судова система, що діє в Україні; єдине місцеве самоврядування; предмети відання АРК) дозволяє стверджувати про відсутність будь-якого сувере­нітету цього утворення. Таким чином, додатково забезпечується принцип унітаризму в Україні.

Врешті-решт, свідченням того, що АРК не є територіальним суб’єктом, ддя якого властивий власний суверенітет, є закріплен­ня українським законодавцем норми, згідно з якою правосуддя в АРК здійснюється судами, що належать до єдиної системи судів України. Цей факт ще раз вказує на специфічність АРК як тери­торіального суб’єкта лише з формальної точки зору. У свою чергу, український законодавець укотре гарантував принцип унітарної держави, встановлюючи єдину систему судів.

З урахуванням специфічності АРК як територіального суб’єкта в контексті того, що Україна є унітарною державою, слід було б детальніше врегулювати питання щодо функціонування публіч­них інституцій у ньому. Причому, зважаючи на труднощі із визна­ченням природи нормативних актів АРК та з огляду на забезпе­чення єдності правової системи України, найбільш доцільним було б прийняття закону України, який би врегульовував питання функціонування публічної влади в АРК.