<<
>>

Стаття 119. Місцеві державні адміністрації на відповідній території забезпечують:

1) виконання Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади;

2) законність і правопорядок; додержання прав і свобод громадян;

3) виконання державних і регіональних програм соціально- економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин — також програм їх національно-культурного розвитку;

4) підготовку та виконання відповідних обласних і районних бюджетів;

5) звіт про виконання відповідних бюджетів та програм;

6) взаємодію з органами місцевого самоврядування;

7) реалізацію інших наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень.

Коментована стаття присвячена визначенню змісту діяльнос­ті місцевих державних адміністрацій, що становить основу їх компетенції, у ній наводиться перелік напрямів їх діяльності.

Для здійснення в межах своїх повноважень виконавчої влади на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці та реалізації повноважень, делегованих їм, місцеві державні адмі­ністрації наділені рядом обов’язків та прав. Перераховані у ст. 119 Конституції України напрямки діяльності місцевих державних адміністрацій у Законі України «Про місцеві державні адміністра­ції» розглядаються як основні завдання (ст. 2) і знаходять свою подальшу деталізацію у главі 2 «Основні галузеві повноваження місцевих державних адміністрацій». Одним із головних завдань місцевих держадміністрацій є забезпечення виконання на відпо­відній території Конституції та законів України, актів Президен­та України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади. Реалізація названого повноваження означає, що всі суб’єкти державного управління та місцевого самоврядування здійснюють надані повноваження в межах чинного законодавства, чітко ви­конують свої обов’язки.

Це стосується питань забезпечення за­конності, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян; соціально-економічного розвитку відповідних територій; бюдже­ту, фінансів та обліку; управління майном, приватизації та під­приємництва; промисловості, сільського господарства, будівни­цтва, транспорту і зв’язку; науки, освіти, культури, охорони здоров’я, фізкультури і спорту, сім’ї, жінок, молоді та неповно­літніх; використання землі, природних ресурсів, охорони довкіл­ля; зовнішньоекономічної діяльності; оборонної роботи та мобі­лізаційної підготовки; соціального захисту, зайнятості населення, праці та заробітної плати. З цією метою місцеві державні адміні­страції повинні інформувати відповідних суб’єктів про прийняті акти та ставити завдання щодо їх виконання суб’єктами управ­ління державними і самоврядними справами, актів законодавства, застосувати примус.

З розглянутим тісно пов’язане інше надзвичайно важливе повноваження — забезпечення законності, правопорядку, прав і свобод громадян, оскільки в ст. З Конституції людина, її життя і безпека визначаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Реалізація цього повноваження пов’язана із здійсненням заходів щодо охорони громадської безпеки, громадського порядку, бо­ротьби зі злочинністю; забезпеченням розгляду звернень громадян та їх об’єднань, контролем стану цієї роботи в органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в організаціях і установах, розташованих на відповідній території; здійсненням заходів щодо організації правового інформування і виховання населення; за­безпеченням виконання актів законодавства з питань громадян­ства, пов’язаних з перебуванням іноземців та осіб без громадян­ства на території України, сприянням органам внутрішніх справ у додержанні правил паспортної системи; проведенням роботи, пов’язаної з розробленням та здійсненням заходів щодо розмі­щення, працевлаштування, соціально-побутового і медичного обслуговування біженців, а також депортованих осіб, які добро­вільно повертаються в регіони їх колишнього проживання; забез­печенням виконання законодавства щодо національних меншин і міграції, про свободу думки і слова, свободу світогляду і віро­сповідання; участю у вирішенні питань проведення виборів і ре­ферендумів та адміністративно-територіального устрою у межах, визначених законодавством; розглядом справ про адміністратив­ні правопорушення, віднесених до відання органів виконавчої влади та ін.

Місцеві держадміністрації забезпечують виконання державних і регіональних програм. З цією метою вони здійснюють організа­ційну, координаційну та інші види необхідних робіт. Так, місцеві держадміністрації розробляють проекти програм соціально- економічного розвитку і подають їх на затвердження відповідній раді, забезпечують їх виконання, звітують перед відповідною ра­дою про їх виконання; забезпечують ефективне використання природних, трудових і фінансових ресурсів; складають необхідні для управління соціально-економічним розвитком відповідної території баланси трудових, матеріально-фінансових та інших ресурсів, місцевих будівельних матеріалів, палива; визначають необхідний рівень обслуговування населення відповідно до нор­мативів мінімальних соціальних потреб; проводять розрахунок коштів та визначають обсяг послуг, необхідних для забезпечення передбаченого законодавством рівня мінімальних соціальних по­треб; подають раді висновки щодо доцільності розміщення на відповідній території нових підприємств та інших об’єктів неза­лежно від форм власності; вносять за погодженням з відповід­ними органами місцевого самоврядування пропозиції про ство­рення спеціальних (вільних) економічних зон, зміну статусу та території цих зон; розглядають та приймають рішення за пропо­зиціями органів місцевого самоврядування щодо проектів планів та заходів підприємств, установ, організацій, розташованих на відповідній території; розробляють та вносять пропозиції до про­ектів державних програм соціального і економічного розвитку України, а також довгострокових прогнозів та проектів індика­тивних планів розвитку відповідних галузей народного господар­ства, їх фінансово-економічного забезпечення, а також здійсню­ють інші повноваження.

Важливими повноваженнями наділені держадміністрації в га­лузі використання та охорони земель, природних ресурсів і охо­рони довкілля. Серед них такі, як розробка та забезпечення ви­конання затверджених у встановленому законом порядку програм раціонального використання земель, лісів, підвищення родючос­ті ґрунтів, що перебувають у державній власності; розробка, подання на затвердження відповідної ради та забезпечення ви­конання регіональних екологічних програм; звітування перед відповідною радою про їх виконання; внесення до відповідних органів пропозицій щодо державних екологічних програм; інфор­мування населення про екологічно небезпечні аварії та ситуації, стан довкілля, а також про заходи, що вживаються до його поліп­шення; організація роботи по ліквідації наслідків екологічних ава­рій, залучення до цих робіт підприємств, установ, організацій не­залежно від форм власності та громадян.

Повноваження місцевих держадміністрацій у цій та інших галузях визначені статтями 21, 22, 23, 24 Закону.

Повноваження місцевих держадміністрацій у галузі бюджету та фінансів передбачають підготовку та внесення відповідних бюджетів та програм, звітування з цього приводу. Реалізація їх полягає в тому, що місцева держадміністрація складає і подає на затвердження ради проект відповідного бюджету та забезпечує його виконання; звітує перед відповідною радою про його вико­нання; подає в установленому порядку до органів виконавчої влади вищого рівня фінансові показники і пропозиції до проекту Державного бюджету України, пропозиції щодо обсягу коштів Державного бюджету України для їх розподілу між територіаль­ними громадами, розмірів дотацій і субсидій, дані про зміни скла­ду об’єктів, що підлягають бюджетному фінансуванню, баланс фінансових ресурсів для врахування їх при визначенні розмірів субвенцій, а також для бюджетного вирівнювання виходячи із забезпеченості мінімальних соціальних потреб; отримує від усіх суб’єктів підприємницької діяльності незалежно від форм влас­ності інформацію, передбачену актами законодавства для скла­дання і виконання бюджету; здійснює фінансування підприємств, установ та організацій освіти, культури, науки, охорони здоров’я, фізичної культури і спорту, соціального захисту населення, пере­даних у встановленому законом порядку в управління місцевій державній адміністрації вищими органами державної виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад, а також заходів, пов’язаних із розвитком житлово-комунального господарства, благоустроєм та шляховим будівництвом, охороною довкілля та громадського порядку, інших заходів, передбачених законодавством; у спільних інтересах територіальних громад об’єднує на договірній основі бюджетні кошти з коштами підприємств, установ, організацій та населення для будівництва, розширення, реконструкції, ремонту та утримання виробничих підприємств, транспорту, мереж тепло-, водо-, газо-, енергозабезпечення, шляхів, зв’язку, служб з обслу­говування населення, закладів охорони здоров’я, торгівлі, освіти, культури, соціального забезпечення житлово-комунальних об’єктів, у тому числі їх придбання для задоволення потреб населення, та фінансує здійснення цих заходів; здійснює в установленому по­рядку регулювання інвестиційної діяльності; визначає і встанов­лює норми споживання у сфері житлово-комунальних послуг, здійснює контроль за їх дотриманням.

Цілий ряд завдань, які покладені на місцеві держадміністрації, вирішуються ними у взаємодії з органами місцевого самоврядуван­ня.

До таких повноважень Закон, крім перерахованих у пп. З, 4 коментарю до цієї статті, відносить делеговані відповідною радою функції управління майном, що перебуває у спільній власності територіальних громад, право голів місцевих держадміністрацій вносити на розгляд відповідних рад питання, пов’язані з виконан­ням делегованих повноважень, та інші пропозиції. Місцеві держав­ні адміністрації на відповідній території взаємодіють із сільськими, селищними і міськими радами, їх виконавчими органами та сіль­ськими, селищними і міськими головами, сприяють у здійсненні ними власних повноважень місцевого самоврядування. Це, зокре­ма, стосується вирішення питань економічного, соціального та культурного розвитку відповідних територій, зміцнення матеріаль­ної та фінансової бази місцевого самоврядування, контролю ви­конання наданих їм законом повноважень органів виконавчої влади, розгляду та врахуванню у своїй діяльності пропозиції депу­татів, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб. У ра­зі розгляду місцевою державною адміністрацією питань, які зачі­пають інтереси місцевого самоврядування, про це повідомляється заздалегідь відповідним органам місцевого самоврядування. Пред­ставники цих органів та посадові особи територіальних громад мають право брати участь у розгляді таких питань місцевою дер­жавною адміністрацією, висловлювати зауваження і пропозиції. Посадові особи місцевих державних адміністрацій або їх представ­ники мають право бути присутніми на засіданнях органів місцево­го самоврядування та бути вислуханими з питань, що стосуються їх компетенції. Місцеві державні адміністрації не можуть втруча­тися у здійснення органами місцевого самоврядування власних повноважень. Для здійснення спільних програм місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування можуть уклада­ти договори, створювати спільні органи та організації.

Місцеві держадміністрації реалізують і інші значні повнова­ження, надані їм Законом або делеговані радами. Вони стосуються управління майном, приватизації, підприємництва, науки, освіти, культури, зовнішньоекономічної діяльності, соціального захисту і зайнятості населення, промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту тощо.

Так, наприклад, районні, обласні ради делегують відповідним місцевим державним адміністраціям такі повноваження, як сприяння інвестиційній діяльності на тери­торії району, області; об’єднання на договірних засадах коштів підприємств, установ та організацій, розташованих на відповідній території, і населення, а також бюджетних коштів на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання на пайових засадах об’єктів соціальної і виробничої інфраструктури, шляхів місцевого значен­ня та на заходи щодо охорони праці та охорони навколишнього природного середовища; залучення в порядку, встановленому за­коном, підприємств, установ та організацій, які не належать до комунальної власності, до участі в обслуговуванні населення від­повідної території, координація цієї роботи; затвердження марш­рутів і графіків руху місцевого пасажирського транспорту незалеж­но від форм власності, узгодження цих питань стосовно транзит­ного пасажирського транспорту; організація охорони, реставрації, використання пам’яток історії та культури, архітектури і містобу­дування, палацово-паркових, паркових та садибних комплексів, природних заповідників місцевого значення та інші, передбачені ст. 44 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Місцеві держадміністрації мають у своєму управлінні об’єкти дер­жавної власності, передані їм, та об’єкти спільної власності тери­торіальних громад у разі делегування повноважень районними чи обласними радами. Однак вони не вправі використовувати такі об’єкти як заставу чи інші види забезпечення, а також здійснювати операції уступки, вимоги, переведення боргу, прийняття переве­дення боргу, дарування, пожертвування.

Як відмічається у коментарі до ст. 118 Конституції, діяльність місцевих держадміністрацій, їх голів перебуває під постійним конт­ролем. Однак і місцеві держадміністрації здійснюють на відповідних територіях державний контроль. Сфера такого контролю досить широка, і, зокрема, стосується збереження і раціонального викорис­тання державного майна; стану фінансової дисципліни, обліку та звітності, виконання державних контрактів і зобов’язань перед бю­джетом, належним і своєчасним відшкодуванням шкоди, заподіяної державі; використання та охорони земель, лісів, надр, води, атмос­ферного повітря, рослинного і тваринного світу та інших природних ресурсів; охорони пам’яток історії та культури, збереження житло­вого фонду; додержання санітарних і ветеринарних правил, збиран­ня, утилізації і захоронения промислових, побутових та інших від­ходів, додержанням правил благоустрою; додержання законодавства з питань науки, мови, реклами, освіти, культури, охорони здоров’я, материнства та дитинства, сім’ї, молоді та неповнолітніх, соціально­го захисту населення, фізичної культури і спорту тощо.

<< | >>
Источник: Конституція України. Науково-практичний коментар / редкол.: В. Я. Тацій (головаредкол.), О. В. Петришин (відп. секретар), Ю. Г. Бара­баш та ін.; Нац. акад. прав, наук України. — 2-ге вид., переробл. і допов. -X.: Право,2011.- 1128 с.. 2011

Еще по теме Стаття 119. Місцеві державні адміністрації на відповідній території забезпечують::