Стаття 109. Відставка Президента України набуває чиннос­ті з моменту проголошення ним особисто заяви про відставку на засіданні Верховної Ради України.

Коментована стаття визначає порядок здійснення відставки Президента України як однієї з форм дострокового припинення його повноважень.

Відставка передбачає дострокове припинення повноважень Президента України за його власного ініціативою.

Оскільки глава держави отримав свій мандат довіри безпо­середньо від народу, то і складати свої повноваження має перед ним. Тому вимога оголошення Президентом своєї заяви про від­ставку на засіданні Верховної Ради є цілком логічною і обґрунто­ваною, оскільки саме парламент уповноважений представляти народ і виступати від його імені.

Таким чином, процедура не може бути визнана дотриманою в разі проголошення заяви про відставку від імені Президента будь-якою іншою особою, а також якщо вона буде проголошена не на засіданні Верховної Ради України, а перед іншими органами державної влади чи будь-яким іншим способом, не передбаченим Конституцією України, наприклад шляхом публічного виступу, заяви по радіо або телебаченню.

Означені умови також мають служити гарантією єдності волі й вільного волевиявлення Президента України, виключити будь- який протиправний тиск на нього з боку інших осіб. Крім того, оголошення заяви глави держави про свою відставку на засіданні парламенту є гарантією того, що ця процедура буде легітимною і відкритою для широких кіл громадськості.

Конституція не містить певних вимог щодо змісту заяви Пре­зидента України про свою відставку. Зокрема, від Президента не вимагається обґрунтувати своє рішення чи назвати причини і під­стави такого рішення. Головне, що обов’язково має прозвучати у такій заяві, — це те, що Президент дійсно прийняв рішення про відставку і це рішення є цілком свідомим та добровільним.

Відставка Президента України набуває чинності з моменту оголошення ним особисто відповідної заяви. Від цього ж момен­ту припиняються його повноваження. Відставку неможливо від­строчити на певний час або ж за якихось умов, що дає можливість виключити ситуацію, коли глава держави на засіданні парламен­ту заявляє, що йде у відставку після закінчення невідкладних справ, тобто через деякий час — через тиждень, місяць, при на­станні відповідних подій тощо. Таке відстрочення відставки за Конституцією України є неможливим.

Спочатку Президент України має особисто підписати пись­мову заяву про відставку, оскільки усного оголошення в цьому разі навряд чи буде достатньо. При цьому в заяві про відставку доречно вказувати не тільки рік, місяць і день, а також і годину, з якої починається відставка. Це має досить важливе значення, оскільки юридично з моменту оголошення Президентом про свою відставку його повноваження автоматично переходять до Прем’єр- міністра України, чим забезпечується безперервність виконання повноважень глави держави.

Оголошення Президентом України про свою відставку повин­не мати безповоротний характер: він не може після прийняття відповідного рішення оголосити, що передумав, і відкликати або скасувати свою заяву про відставку.

Водночас відставка є невідворотною, тобто ні парламент, ні Український народ не можуть не прийняти відставку глави дер­жави, не можуть зобов’язати його продовжувати виконувати пре­зидентські повноваження проти його волі. Конституційно перед­бачається необхідність надання згоди Верховної Ради України на відставку Президента України, оскільки його рішення не залежить від позиції парламенту. Не потрібне також прийняття Верховною Радою рішення про те, що вона приймає відставку Президента, або прийняття нею якогось іншого акта для констатації закінчен­ня повноважень глави держави, який іде у відставку. Верховна Рада України повинна лише вирішити питання про призначення виборів нового Президента України відповідно до п. 7 ст. 85 Кон­ституції України.