Стаття 108. Президент України виконує свої повноваження до вступу на пост новообраного Президента України.

Повноваження Президента України припиняються достроково у разі:

1) відставки;

2) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я;

3) усунення з поста в порядку імпічменту;

4) смерті.

Коментована стаття визначає загальну тривалість повнова­жень Президента України, а також закріплює перелік юридичних підстав для їх дострокового припинення.

За загальним правилом повноваження глави держави не при­пиняються ані в день чергових президентських виборів, ані в день, коли спливає п’ятирічний термін його перебування на посту. За змістом ч. 1 коментованої статті Президент України продовжує виконувати свої повноваження в повному обсязі, доки новообра­ний глава держави не вступить на пост згідно зі ст. 104 Конститу­ції України, тобто поки він не складе присягу Українському на­родові на урочистому засіданні Верховної Ради України. Це обу­мовлено необхідністю забезпечення безперервності виконання повноважень глави держави, наступництва президентської влади, що є важливим з точки зору забезпечення стабільності конститу­ційного ладу, захисту національних інтересів, безпеки держави.

Частина 2 коментованої статті передбачає виняток із загально­го правила, тобто встановлює перелік випадків дострокового припинення повноважень Президента України. Цей перелік є за­критим і розширеному тлумаченню не піддягає. Із цього випливає, що повноваження Президента України не можуть бути достроко­во припинені ані шляхом всеукраїнського референдуму, ані рі­шенням суду, ані іншим способом, крім випадків, передбачених статтями 108—111 Конституції України.

Загалом передбачено чотири випадки, коли повноваження Президента України припиняються достроково: 1) відставка;

2) неможливість виконання повноважень за станом здоров’я;

3) усунення з поста в порядку імпічменту; 4) смерть. Кожна з під­став має безповоротний характер.

Відставка Президента України — його добровільна відмова від займаного поста з підписанням письмової заяви, яка оголошуєть­ся ним на засіданні Верховної Ради України.

Неможливість виконання повноважень Президента України за станом здоров’я означає стійкий розлад фізичного або психіч­ного стану глави держави, внаслідок чого він не здатен у повному обсязі, належним чином виконувати ті повноваження, які покла­дені на нього Конституцією та законами України.

Усунення Президента України з посади в порядку імпічмен­ту — спеціальна парламентська процедура притягнення глави держави до конституційної відповідальності за наявності в його діяннях ознак складу злочину. Президент, на відміну від монарха, несе конституційну відповідальність за виконання службових обов’язків. Така відповідальність має особливі форми, процедури та умови реалізації. Конституції зарубіжних країн закріплюють переважно таку форму імпічменту, коли відсторонення від пре­зидентського посту здійснює парламент (обвинувачення форму­лює й приймає нижня палата парламенту, а рішення про зміщен­ня з посади приймає верхня палата). Іноді в цій процедурі беруть участь верховний (Португалія, Фінляндія) або конституційний суд (Італія, Болгарія), які здійснюють перевірку правильності об­винувачення і додержання процедури. Може застосовуватися й інша процедура — відкликання президента зі свого посту ви­борцями за ініціативою парламенту (Австрія, Ісландія); прийнят­тя обвинувального висновку парламентом і розгляд справи особ­ливим судовим органом (Франція, Польща).

Смерть Президента України — природна смерть або загибель фізичної особи, яка обіймала пост глави держави. При цьому смерть глави держави повинна бути засвідчена відповідним чином оформленими медичними документами.

Передбачений ч. 2 коментованої статті перелік підстав до­строкового припинення повноважень глави держави є типовим для сучасного конституціоналізму і зустрічається в конституціях багатьох зарубіжних країн: Болгарії (ст. 97), Єгипту (статті 82—85), Ірландії (статті 12—14), Литви (ст. 88), Польщі (ст. 131), Словенії (статті 106,109), США(ст. 2). Конституція Угорщини (ст. 31), крім зазначених підстав, передбачає ще одну — оголошення несуміс­ності посад, а Конституція Росії (ст. 92) не передбачає такої під­стави як смерть.

Застосування положень ч. 2 коментованої статі є вкрай усклад­неним в силу загального характеру конституційних приписів. Це потребує їх деталізації у статутному Законі «Про Президента Укра­їни» або в спеціальному законі про дострокове припинення пов­новажень Президента України.