Референдуми: поняття, види, правова регламентація порядку призначення.

Однією з форм безпосередньої демократії в Україні (поряд з виборами, народною ініціативою тощо) є референдум.

Референдум (лат. referendum - те, що має бути повідомлене) - це спосіб прийняття громадянами України шляхом голосування законів України, інших рішень з важливих питань загальнодержавного і місцевого значення.

Основна відмінність референдуму від виборів полягає в об’єкті та меті волевиявлення виборців. Так, якщо при виборах таким об’єктом є кандидат або список кандидатів, то об’єктом референдуму можуть бути конституція, закон, законопроект, будь-яке питання зовнішньої чи внутрішньої політики. Метою виборів є обрання народних представників, що являє собою делегування їм певної частини владних повноважень, тоді, як мета референдуму - прийняття рішення по суті винесеного на нього питання.

За юридичною силою прийнятих рішень (правовими наслідками проведення) референдуми поділяються на імперативні та консультативні. Рішення, прийняте імперативним референдумом, має загальнообов’язкове значення і не потребує затвердження державними органами (наприклад, референдум 1 грудня 1991 р., коли Україну було проголошено незалежною державою). Консультативний (дорадчий) референдум призначається для з’ясування щодо певного питання думки виборців, яка може бути врахована, але не є обов’язковою для прийняття державними органами відповідних рішень.

За територією проведення референдуми поділяються на загальнодержавний (всеукраїнський), який проводиться одночасно на всій території країни, та місцевий, який проводиться на території суб’єкта федерації, автономного утворення або адміністративно-територіальної одиниці.

За способом проведення референдуми поділяються на обов’язковий (проводиться з питання, яке, згідно з законом, може бути вирішене виключно шляхом референдуму) і факультативний (проводиться з питання, яке, згідно з законом, може бути вирішене як шляхом референдуму, так і в інший спосіб).

За предметом проведення референдуми поділяються на конституційний (на якому розглядаються питання, пов’язані з прийняттям та зміною конституції), законодавчий (предметом якого є закон або законопроект), міжнародно-правовий (на який виносяться міжнародно-правові питання, наприклад, приєднання держави до міжнародного договору або її входження до міжнародної організації) та адміністративний (на який виносяться питання управлінського характеру, наприклад, стосовно зміни адміністративно- територіального поділу, системи органів або схеми організації місцевого самоврядування тощо).

За часом проведення референдуми поділяються на допарламентський (проводиться до прийняття закону парламентом з метою з’ясувати думку виборців з певного питання), післяпарламентський (проводиться після того, як закон прийнято парламентом з метою його затвердження) та позапарламентський (закон приймається на референдумі в обхід парламенту незалежно від того, розглядається він парламентом чи ні).

За ініціатором проведення референдуми поділяються на такі, що проводяться з ініціативи органу державної влади або органу місцевого самоврядування, та петиційний (який проводиться на вимогу певної, передбаченої законом, кількості громадян).

За характером прийнятого рішення референдуми поділяються на затверджуючий, або ратифікаційний (виборці затверджують рішення парламенту або органу місцевого самоврядування) та скасовуючий (виборцям пропонується скасувати акт парламенту або органу місцевого самоврядування, який вже набув чинності).

Соціальна функція референдуму виявляється в тому, що через референдум юридична сила надається рішенням народу щодо найважливіших питань суспільно- політичного життя, внутрішньої і зовнішньої політики держави. Шляхом підготовки та участі в референдумах формується й підвищується громадянська активність, правова свідомість і політична культура народу як єдиного джерела та носія державної влади.

Правова регламентація питань організації та проведення референдумів в Україні здійснюється Конституцією України, законами України «Про всеукраїнський референдум» від 06.11.2012 та «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 р.

Всеукраїнський референдум є однією з форм безпосередньої демократії в Україні, способом здійснення влади безпосередньо Українським народом, що полягає у прийнятті (затвердженні) громадянами України рішень з питань загальнодержавного значення шляхом таємного голосування в порядку, встановленому Законом. Предметом всеукраїнського референдуму можуть бути будь-які питання за винятком тих, вирішення яких референдумом не допускається Конституцією України та законами України.

Не може бути ініційовано призначення всеукраїнського референдуму щодо законопроектів з питань: податків; бюджету; амністії. На всеукраїнський референдум за народною ініціативою не може бути винесене (ініційоване) питання про зміну території України. Тексти нової редакції Конституції України та законопроектів, що виносяться на конституційний та законодавчий референдум, не повинні скасовувати чи обмежувати зміст та обсяг існуючих прав і свобод людини і громадянина або бути спрямованими на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України.

Всеукраїнський референдум не може призначатися (проголошуватися) чи проводитися в умовах воєнного чи надзвичайного стану на всій території України. Якщо воєнний чи надзвичайний стан введений після призначення (проголошення) референдуму, суб'єкт призначення (проголошення) референдуму не пізніш як на третій день після введення такого стану приймає рішення про зупинення процесу референдуму до закінчення дії воєнного чи надзвичайного стану. На всеукраїнський референдум можуть виноситися декілька питань з однієї проблеми.

За предметом всеукраїнський референдум може бути:

1) про схвалення нової редакції Конституції України, внесення змін до Конституції України, скасування, втрату чинності чи визнання не чинним закону про внесення змін до Конституції України (конституційний референдум);

2) про зміну території України (ратифікаційний референдум);

3) щодо прийняття чи скасування закону України або внесення змін до чинного закону України (законодавчий референдум);

4) з будь-якого питання за винятком тих, щодо яких референдум не допускається згідно з Конституцією України (загальний референдум).

Результати народного волевиявлення на всеукраїнському референдумі є обов'язковими.

Новий всеукраїнський референдум з інших питань, що раніше виносилися на референдум, окрім внесення змін до розділів I, III і XIII Конституції України з одного й того самого питання, може бути проведено не раніше ніж через рік з дня оголошення результатів проведеного референдуму. Реалізація ініціативи щодо внесення змін до розділів I, III і XIII Конституції України з одного й того самого питання можлива Верховною Радою України наступного скликання.

Суб'єктами ініціювання всеукраїнського референдуму є Український народ, Верховна Рада України у випадках та порядку, встановлених Конституцією України та Законом. Суб'єктом призначення (проголошення) є Президент України та Верховна Рада України. Конституційний референдум щодо внесення змін до розділів I, III, XIII Конституції України призначається Президентом України за ініціативою Верховної Ради України. Ратифікаційний референдум щодо зміни території України призначається Верховною Радою України. Всеукраїнський референдум за народною ініціативою проголошується Президентом України

Всеукраїнський референдум за народною ініціативою - це форма прийняття громадянами України рішень з питань загальнодержавного значення з урахуванням обмежень, встановлених Конституцією України. Всеукраїнський референдум проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.

Шляхом всеукраїнського референдуму за народною ініціативою Український народ як носій суверенітету і єдине джерело влади в Україні, здійснюючи своє волевиявлення, може в порядку, який визначений Законом, схвалювати нову редакцію Конституції України, вносити зміни до Конституції України, скасовувати, визнавати таким, що втрачає чинність, чи визнавати не чинним закон про внесення змін до Конституції України, приймати закони України (вносити до них зміни), скасовувати закони України, визнавати закони України такими, що втратили чинність, чи визнавати не чинними закони України або окремі їх положення.

Процес всеукраїнського референдуму розпочинається з дня оголошення Центральною виборчою комісією про початок процесу всеукраїнського референдуму. Процес всеукраїнського референдуму завершується через п'ятнадцять днів після дня офіційного оголошення Центральною виборчою комісією результатів референдуму. Всеукраїнський референдум проводиться в єдиному загальнодержавному окрузі референдуму, який включає в себе всю територію України та закордонний округ. Для проведення всеукраїнського референдуму Центральна виборча комісія утворює в єдиному загальнодержавному окрузі референдуму 225 територіальних округів.

Місцевий референдум - форма прийняття територіальною громадою рішень з питань, що належать до відання місцевого самоврядування, шляхом прямого голосування. Місцевий референдум є формою вирішення територіальною громадою питань місцевого значення шляхом прямого волевиявлення.

Предметом місцевого референдуму може бути будь-яке питання, віднесене Конституцією України, цим та іншими законами до відання місцевого самоврядування. На місцевий референдум не можуть бути винесені питання, віднесені законом до відання органів державної влади.

Рішення, прийняті місцевим референдумом, є обов'язковими для виконання на відповідній території. Порядок призначення та проведення місцевого референдуму, а також перелік питань, що вирішуються виключно референдумом, визначаються законом про референдуми. Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо прийняття рішення про проведення місцевого референдуму та прийняття відповідно до законодавства рішень щодо організації проведення

референдумів.

Виключно на місцевих референдумах приймаються рішення:про наділення міських рад правами щодо управління майном і фінансовими ресурсами, які є у власності територіальних громад районів у містах; добровільне об'єднання територіальних громад відповідних територіальних громад сіл. Таке рішення є наданням згоди на створення спільних органів місцевого самоврядування, формування спільного бюджету, об'єднання комунального майна; вихід із складу сільської громади за рішенням відповідної територіальної громади.

ВИСНОВКИ З П’ЯТОГО ПИТАННЯ.

Реалізуючи своє право на участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, громадяни України можуть тримати “руку на пульсі” правотворчого та законодавчого процесу нашої країни, створення нормативної бази, скеровувати напрями розвитку цих процесів з урахуванням і у відповідності зі змінами в житті суспільства. Референдум, як форма безпосередньої демократії, це можливість редагувати закони у відповідності з еволюцією і розвитком українського суспільства, переходом його у ринкові відносини; можливість вчасно вказати органам державної влади на невідповідність нормативної бази, котра регулює діяльність і життя суспільства, з реальними подіями, що можуть відбуватися і відбуваються в ньому.