Загальна характеристика злочинів проти власності та їхні види.

Об'єктом є : суспільні відносини власності, що охороняються кримінальним законом як частина економічних відносин, як основа економічної системи держави.

Суб'єктами права власності виступають - держава, юридичні та фізичні особи.

Предмет: приватне, колективне або державне майно, право на майно, а також дії майнового характеру, напр., при вимаганні (ст.189) та шахрайстві (ст.190).

Об'єктивна сторона: злочини з матеріальним складом - їх обов'язковою ознакою є спричинення внаслідок протиправного діяння суспільно небезпечні наслідків у вигляді матеріальної шкоди відносинам власності.

Закінченими вони є з моменту настання цієї шкоди.

Однак для закінчення таких злочинів як розбій, вимагання, погроза знищення майна не потрібно фактичного настання шкоди (це так звані усічені склади злочинів).

З суб'єктивної сторони: характеризуються прямим умислом, за якого особа усвідомлює, що посягає на чужу власність, на яку вона не має права, передбачає спричинення матеріальної шкоди і бажає цього, одночасно бажаючи власного незаконного збагачення.

Поряд з цим знищення або пошкодження майна (ст. 194) може бути вчинене і з непрямим умислом, а необережне знищення або пошкодження майна (ст. 196) і порушення обов'язків щодо охорони майна (ст. 197) можуть бути вчинені через необережність.

Загальні ознаки: характеризують злочини проти власності, істотно розрізняються між собою за характером діяння, способом їх вчинення, мотивами.

Так, за наявності корисливого мотиву злочини проти власності поділяються на корисливі і некорисливі.

1) корисливі (статті 165—193): пов'язані із обертанням чужого майна на користь винного або інших осіб (статті 185—191); не пов'язані із обертанням чужого майна на користь винного або інших осіб (статті 192, 193);