13. Злочини проти життя, їх загальна характеристика і види.

Життя людини, відповідно до ст.3 Конституції Укр., є найвищою соціальною цінністю, а в ст.3 Основного Закону наголошується, що кожна людина має невід'ємне право на життя і ніхто не може свавільно позбавити людину життя.

Тому злочини проти життя становлять велику суспільну небезпеку. До них КК відносить різні види умисних вбивств (ст. 115-118): умисне вбивство; умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання; умисне вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини; умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця), вбивство через необережність (ст. 119), доведення до самогубства (ст. 120); погрозу вбивством (ст. 129). Обєктами ціх злочинів є життя людини або суспільні відносини, що забезпечують безпеку життя людини. Вбивство і його види (см. вопрос 14). Ст.120. Доведення до самогубства. Об'єктивна сторона злочину характеризується: 1) діянням у формі: жорстокого поводження з особою; шантажу; примусу до протиправних дій; систематичного приниження людської гідності потерпілого. 2) наслідками у вигляді доведення особи до самогубства або замаху на самогубство; 3) причинним зв'язком між вказаними діянням і наслідками. Суспільна небезпечність діяння полягає у створенні нестерпного стану, який може призвести до трагічних наслідків у вигляді самогубства або посягання на самогубство. Самогубство - це умисне позбавлення себе життя. Жорстоке поводження може полягати у безжальних, грубих діяннях винного, які спричиняють потерпілому фізичні чи психічні страждання. Злочин вважається закінченим з моменту вчинення потерпілим дій, безпосередньо спрямованих на позбавлення себе життя. Суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом або необережністю. Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його щодо: особи, яка перебувала в матеріальній або іншій залежності від винного; двох або більше осіб, а особливо кваліфікуючою ознакою - вчинення його щодо неповнолітнього.

Ст.129. Погроза вбивством. Об'єктом злочину є особиста безпека особи. Об'єктивна сторона полягає у залякуванні потерпілого по-збавленням його життя. Таке залякування може бути виражене у будь-якій формі: усно, письмово, шляхом демонстрації зброї тощо. Злочин вважається закінченим з моменту сприйняття погрози потерпілим. Суб'єкт злочину - загальний, фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Кваліфікуючою ознакою є вчинення його членом організованої групи. Злочини, об’єктом яких є життя і здоров'я людини: (ст. 130) зараження ВІЛ чи іншої невиліковної інфекційної хвороби; (ст. 131) неналежне виконання проф. обов'язків, що спричинило зараження особи ВІЛ чи іншої невиліковної інфекційної хвороби; (ст. 135) залишення в небезпеці; (ст. 136) ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані; (ст. 137) неналежне виконання обов'язків щодо охорони життя та здоров'я дітей; (ст. 138) незаконна лікувальна діяльність; (ст. 139) ненадання допомоги хворому мед. працівником; (ст. 140) неналежне виконання професійних обов'язків мед. або фармацевтичним працівником; (ст. 141) порушення прав пацієнта; (ст. 142) незаконне проведення дослідів над людиною.

<< | >>

↑

Источник: Vse-Znaniya.com. Шпаргалки по уголовному праву (на украинском языке). 2011

Еще по теме 13. Злочини проти життя, їх загальна характеристика і види.:

I. МЕРКАНТИЛИЗМ

- Антропология - Астрономия - Безопасность жизнедеятельности - Библиотечное дело - Биология - Военное дело - География - Зоология - История - Культурология - Литература - Математика - Медицина - Педагогика - Политология - Право России - Право України - Психология - Религоведение - СМИ и журналистика - Социология - Технические науки - Транспорт - Физика - Философия - Финансы - Экология - Экономика - Этнография и демография - Юриспруденция - Языкознание -