Порушення правил охорони надр (ст. 240).
Надра - це верхня частина земної кори, що розташована під поверхнею суходолу та дном водоймищ, у межах державних кордонів, і простягається до глибин, доступних для їх добування.
До корисних копалин належать горючі речовини (нафта, природний газ), метали (залізна руда, мідь, свинець), а також вогнетривкі ювелірні та інші загальнодержавного значення копалини.
Їх перелік затверджено постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значень»1.Об'єктивна сторона злочину виражається в двох видах діянь: 1) у порушенні встановлених правил охорони надр; 2) у незаконному видобуванні корисних копалин (окрім загальнопоши- рених).
Порушення встановлених правил охорони надр може полягати в недотриманні строків видобування, місця, розміру і видів копалин та інших умов і правил, що забезпечують безпеку людей.
Незаконне видобування корисних копалин - це їх видобування без відповідного дозволу, крім загальнопоширених (пісок, гравій, глина, галечник та ін.).
Кодекс України про надра в загальному вирішує питання про відповідальність за порушення законодавства про надра. Проте диференціації перерахованих в Кодексі порушень на злочини та адміністративні проступки не проведено.
Розмежування подібних правопорушень і злочинів відбувається за наслідками. Злочин вважається закінченим, якщо вчинено хоча б одне з діянь, вказаних у статті, і воно створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи довкілля.
З суб'єктивної сторони злочин може бути вчинено як умисно (умисел, як правило, непрямий), так і з необережності.
Суб'єктом порушення правил охорони надр може бути як службова, так і приватна особа. Якщо службова особа вчиняє при цьому зловживання службовим становищем, халатність або перевищення влади, — її дії кваліфікуються за сукупністю статей 240 і злочину у сфері службової діяльності.
У частині 2 ст. 240 передбачено вчинення злочину на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду або повторно, або якщо він спричинив загибель людей, їх масове захворювання або інші тяжкі наслідки.
Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 240 - штраф до п'ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до двох років; за ч. 2 ст. 240 - обмеження волі на строк від двох до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк, із конфіскацією незаконно добутого і знарядь випробувань.