§ 7. Злочини у сфері приватизаціїдержавного та комунального майна
Предмет злочину — державне або комунальне майно.
Об'єктивну сторону злочину характеризують альтернативні діяння: 1) приватизація шляхом заниження вартості майна че-
рез визначення її у спосіб, не передбачений законом; 2) приватизація шляхом використання підроблених приватизаційних документів; 3) приватизація майна, яке не підлягає приватизації згідно з законом; 4) приватизація неуповноваженою особою.
Приватизація — це відчуження майна, що перебуває у державній або комунальній власності, на користь фізичних чи юридичних осіб.
Вона регулюється законами України: «Про приватизацію державного майна» в редакції від 19 лютого 1997 р. , «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» в редакції від 15 травня 1996 р. й іншими нормативно-правовими актами. Приватизація здійснюється не інакше, як на виконання державної програми приватизації, що визначає цілі, пріоритети та умови її проведення, і в порядку, встановленому законом.Заниження вартості майна означає визначення її способом, який взагалі не передбачений законами про приватизацію або, хоч і передбачений, але не має застосовуватися в конкретному випадку. Методика оцінки вартості майна в основному залежить від того, яке майно приватизується і яким способом.
Під приватизацією з використанням підроблених приватизаційних документів слід розуміти використання тих підроблених документів, які мають юридичне значення в процесі приватизації: для визначення способу приватизації, вибору методики оцінки вартості майна, прийняття рішення про приватизацію майна або щодо вибору покупця тощо.
Затвердження переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, є виключною компетенцією Верховної Ради України (п. 36 ст.
85 Конституції України). Він передбачений в ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна», а також Законом України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» від 7 липня 1999 р.Приватизація неуповноваженою особою означає приватизацію особою, яка за законодавством не може бути суб'єктом приватизації.
Цей злочин вважається закінченим із моменту переходу майна, що приватизується, до покупця — фізичної чи юридичної особи.
Суб'єктивна сторона злочину — прямий умисел.
Суб'єктом злочину можуть бути працівники органів приватизації та інші особи, які досягли 16-річного віку.
У частині 2 ст. 233 встановлено відповідальність за ті самі діяння, якщо вони призвели до незаконної приватизації майна державної чи комунальної власності в великих розмірах, тобто на суму, що у тисячу й більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (згідно з приміткою до цієї статті), або вчинені групою осіб за попередньою змовою.
Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 233 — позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років; за ч. 2 ст. 233 — позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років із конфіскацією майна або без такої.