Незаконні дії щодо приватизаційних паперів (ст. 234).

Предмет злочину — приватизаційні папери. Згідно зі ст. 1 Закону України «Про приватизаційні папери» від 6 березня 1992 р.1 приватизаційні папери — це особливий вид державних цінних паперів, які засвідчують право власника на безоплатне одержання у процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду.

Об'єктивну сторону злочину характеризують альтернативні дії з чужими приватизаційними паперами: 1) продаж; 2) інша незаконна передача; 3) покупка; 4) розміщення й інші операції без належного дозволу.

Приватизаційні папери призначені для придбання частки майна державних підприємств та інших об'єктів, державного житлового фонду, земельного фонду відповідно до законодавства України про приватизацію. Вони вільному обігу не підлягають, а можуть бути використані лише для обміну на докумен-

ти, які встановлюють право власності на придбані об'єкти приватизації. Тому покупку, продаж та іншу незаконну передачу чужих приватизаційних паперів слід розуміти як дії, що порушують заборону укладати угоди з приватизаційними паперами для цілей, не передбачених зазначеним вище Законом України (див. ст. 5). Інша незаконна передача може полягати у використанні їх для розрахунків, як застави для забезпечення платежів або кредитів, у передачі для незаконного використання в процесі приватизації особою, що не є власником цих паперів тощо.

Розміщення й інші операції без належного дозволу - це ті операції з чужими приватизаційними паперами, які особа може робити лише після одержання належного дозволу, однак у конкретному випадку такого дозволу не одержала, наприклад, особа здійснює посередницьку діяльність із приватизаційними паперами без одержання ліцензії.

Злочин вважається закінченим із моменту вчинення будь-якої з передбачених у ст. 234 дій.

Суб'єктивна сторона злочину — умисел.

Суб'єкт злочину — особа, яка досягла 16-річного віку та не є власником приватизаційних паперів.

Частина 2 ст.

У частині 3 ст. 234 встановлено відповідальність за викрадення приватизаційних паперів.

Викрадення означає протиправне таємне або відкрите вилучення чужих приватизаційних паперів поза або всупереч волі особи, у якої вони перебувають, і обертання їх на свою або інших осіб користь. Викрадення може бути поєднане із застосуванням фізичного або психічного насильства або без такого. Тобто викрадення охоплює всі ті способи вилучення майна, які характеризують крадіжку (ст. 185), грабіж (ст. 186) і розбій (ст. 187). У разі застосування насильства, що згідно із законом карається більш суворим покаранням, вчинене необхідно додатково кваліфікувати за статтями про злочини проти життя та здоров'я особи.

Протиправне заволодіння приватизаційними паперами шляхом обману, зловживання довірою або зловживання службовою особою своїм службовим становищем, а також їх привлас-

нення чи розтрата кваліфікується як злочин проти власності (статті 190 і 191).

Злочин вважається закінченим, якщо приватизаційні папери вилучено, а винний дістав можливість користуватися чи розпоряджатися ними.

Суб'єктивна сторона цього злочину — прямий умисел, що поєднаний із корисливим мотивом.

Суб'єкт злочину — особа, яка досягла 16-річного віку.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 234 — штраф від ста до п'яти-сот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на той самий строк; за ч. 2 ст. 234 — позбавлення волі на строк від двох до п'яти років, за ч. 3 ст. 234 — позбавлення волі на строк від трьох до семи років.