Злочини проти осіб та установ, що мають міжнародний захист (ст. 444).

Потерпілими від цього злочину можуть бути особи, які мають міжнародний захист.

Предмет злочину - службові та жилі приміщення осіб, які мають міжнародний захист. Перелік основних міжнародно-правових документів про такий захист наведено щодо ст. 443.

Об'єктивну сторону цього злочину характеризують альтернативні дії: 1) напад на службові або житлові приміщення осіб, які мають міжнародний захист; 2) викрадення таких осіб; 3) позбавлення їх волі.

Під нападом слід розуміти дії, спрямовані на негайне досягнення злочинного результату за допомогою насильства або створення реальної небезпеки його застосування. Напад може поєднуватися з проникненням у службові чи житлові приміщення, знищенням, пошкодженням чи викраденням чужого майна, завданням тілесних ушкоджень.

Викрадення означає протиправне відкрите або таємне захоплення людини, поєднане з подальшим перевезенням чи в інший спосіб переміщенням її до іншого місця. Таке переміщення не характерне для позбавлення волі, яке полягає лише в позбавленні потерпілого на певний час можливості за своєю волею вибирати місце перебування.

Цей злочин вважається закінченим, якщо особа вчинила будь- яку із зазначених у ст. 444 дій.

Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умислом і альтернативною метою, яка є такою самою, як у ст. 443.

Суб'єкт злочину — будь-яка особа, що досягла 16-річного віку.

У частині 2 ст. 444 передбачено відповідальність за погрозу вчинення будь-яких дій, передбачених ч. 1 цієї статті.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 444 — позбавлення волі на строк від трьох до восьми років; за ч. 2 ст. 444 — виправні роботи на строк до двох років або арешт на строк до трьох місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на строк до двох років.