Завідомо неправдиве показання (ст. 384)

б) висновку експерта; в) перекладі перекладача. Злочин вчи-нюється під час провадження дізнання, досудового слідства, судового розгляду або розслідування тимчасовою слідчою чи спеціальною комісією Верховної Ради України і визнається закінченим із моменту здійснення будь-якої із зазначених дій.

Неправдивість показань свідка чи потерпілого полягає у повідомленні неправдивих відомостей про факти та обставини, які їм відомі та які мають значення для вирішення справи.

За частиною 2 ст. 384 КК караються ті самі дії, поєднані з обвинуваченням у тяжкому чи особливо тяжкому злочині або зі штучним створенням доказів обвинувачення чи захисту, а також вчинені з корисливих мотивів.

Суб'єктивна сторона злочину — прямий умисел, оскільки винний усвідомлює, що його показання, висновок чи переклад містять завідомо неправдиві відомості, та бажає довести їх до органів дізнання, досудового слідства чи суду.

Суб'єкт злочину спеціальний — свідок, потерпілий, експерт, перекладач, які попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, висновок або переклад. Підозрюваний, обвинувачений, підсудний, цивільний позивач чи відповідач за такі дії відповідальності не несуть.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 384 — виправні роботи на строк до двох років або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до двох років; за ч. 2 ст. 384 — виправні роботи на строк до двох років або обмеження волі на строк до п'яти років, або позбавлення волі на строк від двох п'яти років.