51, 52, 54, 55 ЦК України.

України.

Див.: ухвала судової колегiї в кримiнальних справах Верховного Суду

України вiд 24 березня 1994 р. у справi М. - Практика судiв України у

кримiнальних справах.

252

Див.: п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України вiд 25 грудня

1992 р. - Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримiнальних

та цивiльних справах. - К., 1995. - С. 117.

253

Не визнається шахрайством надання винному лише доступу до майна (при передачi на збереження, для перевезення

чи передачi iншим особам тощо), оскiльки при цьому винному не передаються нiякi повноваження власника на це майно.

Шахрайство вважається закiнченим злочином з моменту

передачi винному майна чи права на майно.

Самовiльне присвоуння влади або посадових повноважень,

викрадення чи пiдробка документiв з метою подальшого їх

використання при шахрайствi утворюу сукупнiсть злочинiв,

передбачених ст. 143 та 191, 193 чи ст. 194 КК України.

Шахрайство - злочин умисний i корисливий, вiн вчинюуться лише з прямим умислом i з метою збагачення за рахунок чужого майна чи грошей.

Вiдповiдальнiсть за шахрайство настає з шiстнадцяти

рокiв.

Карається шахрайство за ч. I ст. 143 КК України позбавленням волi на строк до трьох рокiв зi штрафом у розмiрi

вiд шiстдесяти до ста шiстдесяти мiнiмальних розмiрiв заробiтної плати або виправними роботами на строк до двох

рокiв, за ч. 2 ст. 143 КК України - позбавленням волi на

строк до семи рокiв з конфiскацiую майна або без такої або

виправними роботами на строк вiд одного до двох рокiв

з конфiскацiую майна чи без такої, а за ч. З ст. 143 КК

України - позбавленням волi на строк вiд семи до

пятнадцяти рокiв з конфiскацiую майна.

2.5. Вимагання

Вимаганням (здирством) називається незаконна вимога

передачi чужого приватного майна, грошей, прав на майно

або виконання на користь винного будь-яких дiй майнового

характеру пiд погрозою застосування у майбутньому до

потерпiлого або його близьких чи родичiв насильства чи

розголошення вiдомостей, якi ганьблять потерпiлого чи

близьких йому людей, або знищення чи пошкодження майна

потерпiлого чи цих осiб.

254

Погроза при вимаганнi чужого майна у засобом вчинення злочину.

у недалеке майбутну незалежно вiд форми (усно, письмово,

через iнших осiб тощо).

За змiстом погроза може бути трьох видiв:

а) застосування насильства - вбити, заподiяти тiлеснi

ушкодження i т. iн.;

б) шантаж - розголосити вiдомостi, що ганьблять потерпiлого або близьких йому осiб;

в) знищення або пошкодження майна потерпiлого чи

близьких йому людей.

Вимаганням визнається лише протиправна вимога на

передачу винному певного майна чи суми грошей. Не може

оцiнюватися як вимагання-злочин вимога, поуднана з вiдповiдними погрозами чи насильством стосовно виконання

зобовязань, якi виникли на законних пiдставах, наприклад,

повернути борг.

Квалiфiкуючi ознаки вимагання (повторнiсть, вчинення вимагання за попереднiм зговором групою осiб, пiд

погрозою вбивства чи нанесення тяжких тiлесних ушкоджень, з пошкодженням чи знищенням майна, органiзованою групою, з заподiянням великої шкоди чи iнших тяжких наслiдкiв) аналогiчнi ознакам ст. 86 i ст.