2.5. Тлумачення законупро кримінальну відповідальність
У законі про кримінальну відповідальність відображено загальні положення, загальні правила поведінки, які законодавець вважає злочином.
Одначе ніякий кримінальний закон, навіть щонайдеталізованіший, казуїстичний, не може передбачити всіх нюансів злочинної поведінки, які доводиться розглядати у пра- возастосовчій практиці. Тому виникає потреба в тлумаченні закону, тобто поясненні, розкритті його змісту і призначення, в точному зрозумінні волі законодавця, вираженої в законі, в поясненні термінів і понять, які у ньому вжиті.Треба підкреслити, що однією з основних складових частин високої кваліфікації юриста є його вміння точно тлумачити закон.
Тлумачення закону про кримінальну відповідальність дає можливість встановити його відношення до конкретного злочинного діяння і правильно його кваліфікувати. Це обов'язкова вимога правильного застосування закону, необхідний елемент слідчо-судової діяльності.
Тлумачення не може бути довільним, таким, що не рахується з волею законодавця й принципами права, воно має сприяти зміцненню законності. В процесі тлумачення враховується не тільки буква закону, але і його дух.
Тлумачення законів, у тому числі й кримінальних, має кілька напрямів (видів).
Тлумачення закону послідовно проходить дві стадії: тлума- чення-з'ясування ("для себе") і тлумачення-роз'яснення ("для інших").
Тлумачення-з'ясування передує тлумаченню-роз'ясненню. Воно полягає у внутрішній інтелектуальній діяльності суб'єкта тлумачення щодо встановлення змісту Закону про кримінальну відповідальність. Витлумачивши закон "для себе", можна роз'яснювати його "для інших".
Розглянемо прийоми, які застосовуються в процесі тлумачення-з'ясування.
Тлумачення може здійснюватися за обсягом, тобто в ході співставлення тексту норми та її змісту. Тлумачення за обсягом буває трьох видів:
а) буквальне тлумачення (адекватне, тотожне) — коли зміст кримінально-правової норми цілком відповідає його словесній оболонці — тексту норми.
В абсолютній більшості випадків так воно і є. Так, згідно зі ст. 23-25 КК вина особи, що вчинила діяння, передбачене КК, може бути вираженою в одній з двох форм: умислі або необережності. Якихось інших форм закон не передбачає;б) обмежувальне тлумачення — коли зміст кримінально-право-вої норми є вужчим за її текст. При цьому тлумаченні нормі, що застосовується, надається більш вузький сенс, ніж це буквально сформульовано в тексті самого закону.
Так, згідно з ч. 1 ст. 22 КК загальний вік, з якого настає кри-мінальна відповідальність, дорівнює 16 рокам. Але стосовно злочину, передбаченого ст. 304 КК (Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність), слідчо-судова практика походить з того, що його може вчинити тільки особа, що досягла повноліття, тобто доросла особа, якій виповнилося 18 років;
в) поширювальне тлумачення — коли зміст кримінально-правової норми ширший, ніж її словесне значення, текст. При цьому, тлумаченням закону про кримінальну відповідальність, що застосовується, надається більш широкий сенс, ніж це зафіксовано в тексті закону. Одначе таке тлумачення має здійснюватися дуже обережно, ні на крок не виходячи за межі волі законодавця. Скажімо, ст. 2031 КК передбачає відповідальність за порушення законодавства, що регулює виробництво, експорт, імпорт дисків для лазерних систем зчитування, експорт, імпорт обладнання чи сировини для їх виробництва. Тут термін "законодавство" містить у собі не лише закони, а й підзаконні акти, які регулюють вказаний вид діяльності.
Крім тлумачення за обсягом, у тлумаченні-з'ясуванні ми розрізняємо також тлумачення за способом, найбільш поширеними видами якого є філологічне, систематичне, історичне.